Що необхідно знати про логопедичні групи при дошкільних закладах.

1. Логопедичні групи при ДНЗ створюються органами державного управління освіти.

2. У логопедичні групи зараховуються діти 4–5 річного віку, які мають різні відхилення мовленнєвого розвитку, виявлені логопедом, вихователем або лікарем дитячої поліклініки.

3. Обстеження дітей для зарахування їх в логопедичні групи проводиться такими спеціалістами: педіатром, отоларингологом, неврологом, психіатром, офтальмологом, хірургом (у разі потреби), логопедом, психологом.

4. Медичні висновки подаються на розгляд обласної психолого-медико-педагогічної комісії, яка після вивчення даних дає направлення в логопедичні групи відповідно діагнозу.

Висновок ПМПК – це той основний документ, на підставі якого дитина направляється в навчальний заклад системи освіти чи заклад соціального захисту.

У ДНЗ формуються групи:

· із загальним недорозвитком мовлення з 4 років;

· із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення з 5 років.

Коли слід звертатись до логопеда:

1) якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років, або словник налічує не більше 10 слів;

2) коли дитина в 4 роки не вимовляє або неправильно вимовляє звуки;

3) коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається);

4) якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.

Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Якщо у дитини є проблеми з мовленням, краще буде, якщо вона одержить комплексну допомогу фахівців, які допоможуть якісно поліпшити або виправити складові мовленнєві порушення.

Але ви маєте знати: розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому розвивайте в своїй дитині всі психічні процеси: мовлення, увагу, пам’ять, сприйняття. Говоріть із дитиною правильно, чітко, виразно, інтонаційно. Розказуйте і показуйте дитині про навколишній світ (вона запам’ятає). Найкращий мовленнєвий матеріал – це потішки, віршики, пісеньки, скоромовки. Розглядання малюнків у книжках – прекрасний посібник для мовлення. Але не перевантажуйте дитину інформацією, не прискорюйте її розвиток.

Як правило, мовлення зв’язане з дрібною моторикою. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому розвивайте м’язи рук дитини, нехай спочатку це буде масаж пальчиків («Сорока, ворона дітям кашку варила»), потім ігри з дрібними предметами: шнурування, застібання ґудзиків, ігри з мозаїкою, ліплення та ін.

Якщо ви помітили, що ваша дитина ліворука, то це не відхилення, а індивідуальна особливість дитини, і переучувати її не можна. Це може спричинити невроз і заїкуватість.

Успіхів вам і здоров’я вашим дітям!

Я. Полянська, учитель-логопед