Заробітна плата працівникам не повинна бути нижче за законодавчо встановлений розмір.

Права застрахованих осіб не повинні бути порушені

Відповідно до «Кодексу законів про працю України» (КЗпП), заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно КЗпП, мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Відповідно до статті 95 КЗпП установлено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами і доповненнями (далі – Закон №108), але не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 35 Закону №108, контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:

Міністерство соціальної політики України і його органи на місцях (державні інспектори праці);

фінансові органи;

органи Державної податкової інспекції;

професійні спілки та інші органи (організації), які представляють інтереси найманих працівників.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата встановлюється:

із 1.01.2015 р. – 1218 грн;

із 1.12.2015 р. – 1378 грн;

у погодинному розмірі:

з 1.01.2015 р. – 7,29 грн;

з 1.12.2015 р. – 8,25 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі