Як здешевити комунальні послуги або стримати їх ріст?
Останнім часом у ЗМІ і між людьми точаться розмови про ріст чи здешевлення ком. послуг. Наш Президент перед виборами щось обіцяв, і йогокоманда тепер щось пробує робити в цьому напрямку.І це треба вітати. І не тільки вітати, а хоч чимось допомагати . Комунальники бідкаються про нестачу коштів. Але конкретики, як формуються тарифи і чому їх треба постійно підвищувати, немає, та хоч би поверхового пояснення і то немає. Ну це зрозуміло, всім хочеться заробити багато і відразу!
Це зрозуміло в приватному бізнесі, він вкладає свої ресурси, свій час, усі свої можливості, ризикує… Крім того, конкуренти не дадуть дуже розмахнутись.
А в комуналці зовсім інше. Комунальники отримали все або майже все просто так, можна сказати,у спадщину. Це нерухомі об’єкти, транспорт, техніка, мережі. В якому стані – це вже питання інше. В основному, отримують все діюче, працездатне. Епопеї приватизації проводити не треба. І восновному, комунальники є хоч і маленькими, але все ж монополістами, конкуренція відсутня або майже відсутня. І в скрутній ситуації місцева влада завжди підставить плече допомоги. А вже коли зовсім важко, написав заяву – і шукай другу роботу або відпочивай.
А що ж із тарифами? Не обґрунтованозанижені – завалять галузь, необґрунтовано завищені – є одним із багатьох факторів, що розкручують інфляцію, збільшують навантаження на бюджет для виділення субсидій і т.д. Не хочу приводити в приклад розвинуті країни Європи, куди ми всііз заздрістю поглядаємо і де валюта більш-менш стабільна, а, наприклад,у Болгарії, яку можна порівняти з Україною за розвитком, курс національної валюти кілька десятиліть поспіль залишається незмінним. А ми все радіємо: що не рік, то вводиться в обіг купюра вищого номіналу, а розмінна монета йде в утіль. А відомо: на створення і випуск нових грошей йдуть немалі ресурси.
Так що ж робити, щоб тарифи «подобались»всім? Рахувати! І не тільки постачальникам, а й споживачам! А не тільки журитись про ріст цін. Ну, на газ чи електрику з цінами розібратись важко навіть великим експертам іекономістам. Це загальнодержавне питання. А на ком. послуги, що надаються на місцях, формування ціни лежить на поверхні. Це водопостачання, вивіз сміття, перевірка димоходів тощо.
Розкажу про водопостачання, наприклад, чим опосередковано займався майже все своєтрудове життя. Тариф на воду складається: собівартість + 10-15% рентабельність. За загальноприйнятим неписаним правилом, у водопостачанні приблизно половина – це електроенергія, а все інше – то зарплата водопровідникам, податки, поточні незначні ремонти тощо. А якщо роками не змінюються(розширюються) мережі і все інше навколо них – для чого накопичувати гроші у вигляді рентабельності? Якщо знадобиться вартісний ремонт або модернізація – використовується фінансування з бюджету або інших джерел: спонсори, гранти, замовники і т.д. До тарифів в столиці, області рівнятись нічого – там своя специфіка. Там значно інша поверховість будинків, а значить треба більший тиск води в мережах(чим більший тиск, тим більша аварійність мереж, неконтрольовані витоки води), ремонти ускладнюються великою щільністю забудови, а значить наявністю різних інших підземних і наземних комунікацій. Так ось, при ціні 3 грн 12 коп. 1кВт електроенергії не можу зрозуміти, чого в нашій місцевості стільки коштує вода? Ще один, але не останній аргумент на необґрунтованість діючих тарифів на водопостачання. В нашій місцевості глибина залягання артезіанської води приблизно однакова -120-140 м, і не складно довести, що на підйом 1 куб.метра води витрачається приблизно 1 кВт електроенергії.
Аналогічно можна проаналізувати тарифи на інші ком послуги. Скрізь повинні стояти виправдані складові собівартості будь-якої ком. послуги, а не виписані «зі стелі».
В. Терещенко
