«Написали «нещасний випадок». А я думаю підпал…»
У минулому номері ми розповідали про те, що у Ціпках сталася пожежа, в якій загинув чоловік. Нагадаємо, вночі 1 березня рятувальникам повідомили, що у Ціпках горить будинок. На місце події виїхав черговий караул ДПРЧ-6, черговий караул ДПРЧ-29 та ПСО СТОВ «Фіалка» с. Великі Будища. Пожежу ліквідували через 3 години. Але, на жаль, на місці виявили тіло чоловіка, 1995 року народження. Причина пожежі досі встановлюється.
У понеділок до редакції прийшов Микола Аврамко, власник згорілого будинку і прийомний батько загиблого. Він сів на стілець, опустив очі в підлогу, але зібравшись із силами, розповів свою історію.
Ця трагедія не перша, яку йому довелося пережити протягом останнього часу, зовсім недавно він втратив дружину. До цього родина жила не гірше від усіх, навіть можна сказати, що не бідувала. Покійна дружина у свій час працювала у морфлоті, мала пристойну зарплату, він також без діла не сидів. Тому подружжя встигло нажити майно: чи не в кожній кімнаті був телевізор, мали хороший холодильник, морозильну камеру та іншу побутову техніку. До того ж, усього кілька років тому зробили ремонт у будинку, встановили пластикові вікна, металеві двері, придбали нові меблі…
Коли сталася трагедія, Миколи не було вдома. Йому стало зле у Гадячі, куди він приїздив у справах. Він звернувся за допомогою до лікарні, і його відразу госпіталізували. Тоді він ще не знав, що повернутись звідти буде нікуди…
Уранці 1 березня до нього зателефонували односельці. Повідомили, що згорів будинок, у пожежі загинув син.
Того ж дня, не долікувавшись, Микола поїхав на згарище, яке донедавна було його помешканням. Крізь сльози він шукав очима знайомі речі, але знайти не міг. Унаслідок гасіння пожежі посипалась глина зі стелі, а речі чомусь були розкидані по всьому будинку. Не маючи сил, він відразу ж повернувся назад, під крапельниці.
Перебуваючи у лікарні, чоловік міркував над ймовірними причинами того, що сталося. Будинок у родини був чималий, а от субсидії на опалення дали мало. Тому вони намагались викрутитись – уночі топили газом, а вдень протоплювали дровами. Так само робив і син. Тож у те, що померлий зробив щось неправильно, розтоплюючи вночі грубу, він не вірить. А ще Миколу не покидало питання: чому вхідні двері будинку були відкритими? Каже, у якому б стані син не був, мав звичку завжди закривати їх на замок. Саме тому чоловік сумнівається, що це був нещасний випадок.
Із лікарні Миколу Аврамка виписали через кілька днів після трагедії. У єдиній куртці, з кількома речами у сумці він повернувся в Ціпки. Усе, що він нажив протягом життя, згоріло. На щастя, його прихистила сестра. До того ж, іноді Микола лишається ночувати у друзів, які не залишили його на одинці з горем. Поховати сина допомогло с/г підприємство, виділило гроші «з паїв».
Від дня цього жахливого випадку минуло трохи більше двох тижнів. Але й досі немає чіткого розуміння, що ж сталося. До того ж, чутки, які ходять селом, ще більше розпалюють ситуацію.
Справа в тому, що прийомний син Миколи мав «нехороших друзів». Проте, коли батько був удома, компанія не наважувалась приходити у двір. А в день трагедії Микола був у лікарні, і «друзі» прийшли до сина в гості. У селі кажуть, що тоді між ними була бійка. Але так це чи ні і чи пов’язаний візит компанії із пожежею, Микола точно стверджувати не може. Висновку судмедексперта він досі не бачив, опису місця пригоди також. Єдине, що є у нього на руках, – це довідка про смерть сина, у якій вказано «нещасний випадок» і версія розслідування, яке веде самостійно зі своїми племінниками:
«У той день якраз була дурна погода, йшов сніг. Він був із такою компанією, що усе могло статися, – каже Микола. – Я вважаю, що будинок спочатку обікрали, а потім підпалили із непритомним сином усередині. Інакше як пояснити, куди поділись рештки від телевізорів та іншої побутової техніки. Після пожежі племінники були у будинку, оглядали там усе, та не знайшли навіть облуди від усього цього. Усе було перерито».
Правда це чи вигадки згорьованого і прибитого горем Миколи Аврамка – стане відомо після того, як він побачить висновок судмедексперта. Не зрозуміло одне – якщо дійсно виявиться, що син Миколи помер не від отруєння чадним димом, а, наприклад, унаслідок побиття, що тоді робити із формулюванням «нещасний випадок»? Чи шукати причину ніхто не збирався?
Оксана Кириченко
Фото використане як ілюстрація.
