Купання на виживання
19 січня містяни, дотримуючись традиції купання на Водохреща, зібралися на річці, щоб покупатися, оздоровитися та збадьорити свій дух. Хоча погода дійсно була зимова, морозець та хуртовина, охочих скупатися було чимало. Адже згідно опитування, яке проводилося у наших соціальних групах,кожного року до купання долучається все більше бажаючих. Одні просто із цікавості, другі – для здоров’я, а треті – за компанію.Кожен для себе обирає чи переросте перший раз у традицію. Але місця для купання, а у нас це два міських пляжі, де щороку масово купаються мешканці, нажаль зовсім не були святково облаштовані.
Коли дивишся на фоторепортажі з інших міст та селищ області, де все зроблено для комфортного пірнання, а саме: зручний підхід до водойми розчищений та устелений соломою, доріжка, прикрашена ялинковими гілками, хрест із льоду як символ самого свята Водохреща – і порівнюєш наші «облаштовані» місця, хочеться заплакати, спостерігаючи, як люди злітаютьіз слизького бугра у воду, хапаючись за хитке перило, яке залишилося ще з літа, та з таким же зусиллям намагаються вилізти з річки на берег.Після такого і купання не в радість, тут абиобійтися без травм.
Під час репортажу ми слухали гадячан, обурених таким ставленням.Виникаєпитання: якби посадовці міста та району брали участь у купанні на Водохреща, чи змінився б підхід до облаштування?Більшістьмешканціввідповідалиіз іронією, що «піар хід» завжди діє: були б запрошені місцеві ЗМІ, й червону доріжку із берега до річки простелили б, і машина «103» патрулювала б на березі, і поліція, і рятувальники . Тож будемо чекати реакції, може, наступного року будуть купатися не на виживання.
Любов Шкрьоба
