Шановний голово районної ради товариства «Союз Чорнобиль»

Редакції газети «Базар-Медіа в Україні»

Шановна редакція!  У Вашій газеті за № 28 (618) від 17 липня 2014 р. був надрукований лист-звернення до мене керівництва та членів райради товариства «Союз Чорнобиль»,  в якій вони звинуватили мене в необ’єктивності  висвітлення мною цін в аптеках міста, у тому числі і в аптеці «Союз Чорнобиль», на лікарські препарати.

Прошу  Вас  ще раз надрукувати моє ставлення по цьому питанню.

Шановний голово районної ради товариства «Союз Чорнобиль» пане Віталій Биченко та члени районної ради.

Я не розумію, чому конкретні факти вартості лікарських препаратів, озвучені працівниками аптек міста, у тому числі і Вашими, так заділи Вас за живе, що Ви вирішили відповісти по принципу – «сам дурень».

Тоді давайте почнемо з азів економіки. Любе підприємство може існувати лише за рахунок прибутків від своєї діяльності. І те, що Ви в своєму листі вказуєте на вашу допомогу малозабезпеченим сім’ям, чорнобильцям, Гадяцькій райлікарні, якраз і говорить про те, що Ви надаєте їм допомогу якраз за рахунок своїх прибутків, бо якби у Вас не було коштів, то і допомагати було б нічим.

Додаткових підсобних господарств у Вас немає, ви не вирощуєте молодняк скота і птиці, не ведете швейного виробництва, не вирощуєте сільгосппродукцію на продаж. Я так розумію, що єдиним джерелом прибутку вашої організації є продаж лікарських препаратів.

А з чого ж складається прибуток?  Це різниця між продажною ціною товару і затратами на його придбання. І проста аксіома:  чим дорожче Ви продали свої препарати, тим більший у Вас прибуток і звідси – можливість  надавати спонсорську допомогу. Але давайте будемо щирими, при цьому не забувати і себе любимого.

Виходить парадокс. Чим більше Ви оббираєте всіх людей за рахунок збільшення ціни на ліки (в той  час не забуваючи себе рідних),  тим більше маєте змогу надати  певну допомогу окремим громадянам і організаціям, тобто за  кошти, взяті за ліки з громадян,  їм же і надаєте допомогу, а  в підсумку  залишаєтесь лише Ви у виграші. Саме сьогодні стало модним, що ті, які найбільше обдирають людей, прикриваються від них благодійністю.

Так, при загальній зрівнялівці і обрізанні зарплат і пенсій,  нестримному рості цін на товари і послуги  у нас з’являються спочатку підпільні, а потім легальні багатії – мільйонери. І не дивно, що медицина,  виробництво та продаж лікарських препаратів в Україні займає друге місце по корупції.

І я ніяк не здивуюсь, якщо при заповненні декларацій Ваша зарплата чи пенсія виявиться набагато вищою від пенсії простого пенсіонера-чорнобильця. Але це вже тема іншого явища в нашій країні, іншого дослідження і диспуту.

Тепер відносно Вашої допомоги хворій, нині покійній, чорнобильцю Харченко С.О. То я отримала для неї від Вас лише шприци і то лише в переддень її смерті. Наступного дня вона померла, і ці шприци їй не знадобились.  Відносно грошей на  поховання, то лише по моїй настирності Ви збільшили розмір допомоги з 200 до 500 грн.  А під час її поховання   ні з працівників райлікарні, де вона працювала, ні з організації «Союз Чорнобиль» жоден не був на її похоронах. Це також один із штрихів Вашого відношення  до своїх побратимів по Чорнобилю.

І наостанок. Шановний пане Віталію!  Не в моєму стилі брехати (як Ви висловились) та піарити  когось, я від цього нічого не маю.  Саме тому свого часу я як позаштатний кореспондент обласної незалежної газети «Полтавська думка-2000» була нагороджена другою премією серед обласних працівників преси за висвітлювання теми боротьби з корупцією. А  цього разу  я спробувала загострити увагу населення міста і керівних органів на загальну українську проблему – різке і постійне подорожчання лікарських препаратів.

З повагою Світлана Гейко, 17 липня 2014  р.