У лютому Гадяч залишився без головного архітектора – із посади звільнилась Поліна Вєтрова. Певний час місце залишалось вільним, а кілька тижнів тому, на останньому засіданні сесії міської ради, стало відомо, що кандидат знайшовся. Головним архітектором без зайвого галасу, почестей і повідомлень призначено Тамілу Сітницьку.
3 червня – День працівників водного господарства
Вода є основою життя людини. А водне господарство є важливою складовою економіки держави. Головним регулятором місцевого водного сектору є станція другого підйому води, яка розташована у місті Гадяч в районі Підварку. Тут безпосередньо і займаються забезпеченням та подачею води до споживачів.
Традиційно на День захисту дітей члени громадської організації «Гадяч Мото-Рух» відвідують місцевий дитячий будинок.
Яскраво вбрана зала, дівчатка у вишуканих сукнях, елегантні хлопчики, схвильовані батьки та вихователі. На обличчях – усмішки. Випускний у садочку – це подія, до якої грандіозно готуються, якої чекають із нетерпінням. А для маленького Даніїла Устілка воно подвійне, адже на його випускний приїхав тато Дмитро, учасник бойових дій у зоні АТО. По закінченню урочистої частини всі маленькі випускники, взявши повітряні кульки, випускали їх у небо, загадуючи кожен своє бажання. «Щоб закінчилася війна, і щоб ти, тату, завжди був поруч», – вимовив бажання вголос Даніїл, пригортаючись до тата.
Триває еко-акція "Разом з Пейпою збережімо ліс".
На тридцять другій сесії Гадяцької міської ради сьомого скликання від 13 квітня депутатський корпус одноголосно прийняв рішення «Про затвердження Положення про Сектор культури і туризму виконавчого комітету».
Щорічно 12 травня відзначається Міжнародний день медичної сестри. Іншими словами, є привід подякувати і привітати представниць однієї з найгуманніших професій.
Напередодні свята ми мали змогу поспілкуватися із медичною сестрою хірургічного відділення Гадяцької ЦРЛ Ніною Сергієнко.
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за здобуту перемогу у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939–1945 років. Ніколи не піде в забуття та назавжди залишаться в людській пам’яті великий подвиг і велика трагедія нашого народу. Можна по-різному ставитися до Другої світової війни, по-різному її називати, але не можна забувати тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя за щастя інших. Потрібно збирати шматочки спогадів, які ще залишилися, і переповідати нащадкам. Зберегти пам'ять про ті події – це лише маленька часточка великої шани тим, хто відстоював перемогу.