Суд по-новому: що зміниться для гадячан
Найближчим часом українську судову систему очікують масштабні зміни, які охоплять ліквідацію, створення та реорганізацію судів. Мабуть, уже всі чули про окружні суди, у тому числі й про створення Гадяцького окружного суду. Тому жителі міста та району почали висловлювати своє занепокоєння судовою реформою, бо більшість не повністю розуміє, що насправді буде далі. Щоб роз’яснити ситуацію, ми зустрілись і поспілкувались із суддею-спікером Гадяцького районного суду Станіславом Киричком.
Про укрупнення
Дійсно, наприкінці минулого року Президент видав укази про реорганізацію та ліквідацію апеляційних і місцевих судів. Цей указ стосувався і безпосередньо Гадяцького районного суду. Є рішення про створення окружного Гадяцького суду, який територіально буде охоплювати Зіньківський і Гадяцький райони.
Але поки що змін не відбулося – усі позови приймаються, як і раніше, у Гадячі та відповідно у Зінькові. Якщо Зіньківський суд таки буде входити до Гадяцького окружного суду, то приміщення, судді і працівники апарату залишаться там. Нікого переводити у Гадяч не будуть. Суд залишиться там, і прийом заяв буде також там. Так само і гадячанам їздити в Зіньків не доведеться. Гадяцький суд працює у тому ж режимі, що й раніше.
Про переатестацію
У «новий» суд переведуть лише тих, хто підтвердить свою здатність здійснювати діяльність, тобто пройде переатестацію. Весь сенс реформи зводиться до того, що судді повинні пройти нові процедури: підтвердити рівень знань, моральні якості, пройти психологічні тести. Ті, хто пройде переатестацію, тобто кваліфікаційне оцінювання, будуть працювати. Скільки це займе часу – невідомо. Адже всього в Україні більше 5 тис. суддів. Оцінювання заплановане на 2018 рік, але не для всіх. Із Гадяцького суду до списку переатестації на поточний рік включено 2 суддів, у яких скоро закінчується 5-річний строк повноважень. Їх ставлять у першу чергу, щоб вони могли працювати далі. Усіх інших, у тому числі й голову суду, поки у ці списки не включено.
Для чого реформа?
Судові послуги намагаються приблизити до населення. Наприклад, після реформування багато документів буде подаватися в електронному вигляді, і в деяких випадках людині взагалі не потрібно буде йти в суд. Буде так званий електронний суд. Від паперових носіїв хочуть максимально відійти, щоб перейти на електронний документообіг. Але це поки що у планах, і система не введена, а лише розробляється.
Судитись стало дорожче
Є і не надто приємні сторони реформи. Із 2018 року через підвищення прожиткового мінімуму на 16% зріс судовий збір. Наприклад, у разі подання позовної заяви про розірвання шлюбу ініціатор розлучення змушений буде заплатити 704,80 гривні судового збору (0,4 прожиткового мінімуму). У 2017 році ця сума становила 640 гривень.
Також були збільшені ставки за подання апеляційної та касаційної скарг – до 150% та 200% ставки. Тобто апеляція зросла більше, аніж на 40%, а касація – майже вдвічі. Проте, зі слів судді-спікера, подорожчання не вплинуло на кількість судових справ.
Пільги при сплаті судового збору залишилися такими, як і раніше, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення. Також звільняються від сплати судового збору інваліди І та ІІ груп, чорнобильці І та ІІ категорій.
Оксана Кириченко
До речі, у зв’язку з реформою багато суддів, які мали право на відставку, звільнились. Наприклад у Лохвиці у позаминулому році із суду звільнились усі судді. Така ж ситуація була й у Карлівці. Кажуть, судді просто не захотіли проходити переатестацію, бо у разі негативного результату вони могли лишитись без пристойної пенсії.
У Гадяцькому суді такого не сталося. Можемо зробити висновок, що місцеві судді впевнені у своїх знаннях.