Сира груша корисна для печінки, а варена – для нирок

Багато хто любить груші за їх смак, проте це ще й справжня лікувальна рослина.

Плоди груші, крім великої кількості вітамінів (А, групи В, С, Е, Д, РР) та мінералів (калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, йод, міді та марганець) ще й містить природній антибіотик арбутин, який впливає на патогенну мікрофлору кишечника. Тому регулярне вживання груш може стати гарною профілактикою чи навіть додатковим методом лікуванням дисбактеріозу.

Крім того, груші здавна використовували для лікування хвороб сечового міхура та нирок, адже плоди мають легку сечогінну дію. Урешті, груші багаті на пектини та клітковину, а тому виводять із організму токсини, солі важких металів, шлаки. Грушу рекомендується вживати при порушенні функції підшлункової залози, при ожирінні та цукровому діабеті (вона містить багато фруктози, яка не вимагає інсуліну). До речі, у плодах груші містяться унікальні біологічно активні речовини, здатні підвищувати захисні сили організму та протистояти інфекційним захворюванням.

Кажуть, що груша – прекрасний засіб від недокрів’я. Є навіть такий народний рецепт: якщо щодня з’їдати дві груші (плоди очищають від шкірки, м’якоть розминають і змішують із двома чайними ложками меду), показники гемоглобіну у крові поповзуть нагору. Крім того, груша містить багато калію, який підтримує нашу серцеву систему. А груша, з’їдена на ніч, допоможе подолати безсоння. Грушу також рекомендують тим, у кого “лінивий” кишечник. Бо її клітковина допомагає діяльності цього органу, а кислоти пригнічують гнильні процеси. Проте її клітковина є досить жорсткою, тому небажано вживати грушу, якщо є якісь запальні процеси. Натомість груша дуже добре стимулює діяльність печінки. Дуже смачний і компот із груші. Завдяки своїй сечогінній дії він добре вимиває з нирок пісок, а також покращує стан людей, що мають подагру та ревматизм (адже вимиває сечову кислоту із суглобів). До того ж, відвари з груші зміцнюють стінки кровоносних судин.