Питання із «запашком» або екскурсія на очисні споруди

Що про них знає пересічний гадячанин? Кажуть, що наші очисні тримаються на «чесному слові» і не в змозі повноцінно відфільтрувати стоки. І хоч місцева санстанція констатує чистоту води Псла (бо саме туди потрапляють каналізаційні стоки після очищення), усе ж ми вирішили побувати на гадяцьких каналізаційних очисних спорудах, подивитись, у якому вони стані і наскільки якісно проводиться очищення.

В «екскурсії» нам не відмовили. Майстер ВУ ЖКГ Віра Кіяшко гостинно провела нас на технологічну лінію очисних споруд.  

«Не «євро», звісно, але все наше! – нахвалює господарство Віра Іванівна. – Я вам покажу, яка вода, щоб ні у кого не виникало сумнівів у її чистоті».

Усього на виробничому підрозділі разом із працівниками каналізаційно-насосної станції (КНС) працює 23 людини. Технологічна лінія очистки води досить серйозна – каналізаційні стоки із усього міста проходять кілька етапів очистки: із КНС, яка розташована по пров. Веселому, стоки  йдуть у прийомний колодязь очисних споруд. Уже там, пройшовши прийомну камеру, трубами стоки перекачуються на очистку (відловлюють непотрібні важкі частки, жири). Мікроорганізми, які очищають воду, знаходяться у в аеротентах. Уже тут вода із своєрідним запахом, але пахне не каналізацією, а… морем! Такий запах з’являється через активне розмноження бактерій. Звідси вона вже виходить кришталево чиста, і, як розповідає Віра Кіяшко, вона неодноразово тамувала спрагу саме цією водою. 

Система очистки стоків стандартна, але, за словами майстра, цього вистачає для нашого міста. Останнім часом очисні споруди навіть працюють не на повну потужність через те, що містяни з метою економії стали використовувати набагато менше води. Протягом дня через очисні споруди проходить 1800-2000 куб. м води  (раніше було близько 4200 куб. м на добу).

Щоденно лаборант Оксана Рокитянська перевіряє 13 показників якості і констатує, що усі вони у межах допустимої норми. Зізнається, що в очищених стоках може перевищувати лише вміст нітратів, нітритів і фосфатів.

Розмови про стоки із розташованих поруч очисних споруд ВАТ «Гадячсир» Віра Кіяшко уникає. Каже, що по-сусідськи неетично скаржитись. Але все ж згоджується, що «сусіди» не допрацьовують. Зі слів лаборанта , маючи таку ж мікроорганіку, сирзаводівські очисні споруди могли б із легкістю фільтрувати стоки до ідеального стану. Але вони чомусь цього не роблять. А шкідливість є – кислота, що залишається після переробки молока, значно підвищує кислотність і в річкових водах.

Наші намагання поспілкуватись із працівниками очисних споруд «Гадячсиру» були не успішними – на дзвінки на підприємстві ніхто не відповідає. Але у найближчий час ми таки спробуємо достукатись до керівництва.    

Майстер ВУ ЖКГ зізнається, що з того часу, коли очисні відкрились (1990 рік), капітального ремонту тут ще не було, лише поточні. Тож на сьогодні працівники із неприхованою надією чекають допомоги від місцевої влади. На сайті міської ради ми знайшли план розвитку міста на поточний рік, у якому першочерговим завданням вказано саме реконструкцію очисних споруд. У цьому ж документі чітко вказано, що частина стоків, особливо в години пікового водовідведення, через часті провали у колекторі відводиться у ґрунт і значно забруднює довкілля. Тут же вказано про грандіозні плани по відновленню очисних споруд міста.

Чесно кажучи, ми й не сподівались, що споруди працюють у нормальному режимі і навіть справляються із навантаженням. Залишається сподіватися, що амбітні плани щодо реконструкції не залишаться на папері, а втіляться у життя. А поки всі задоволені непоганою якістю своєї роботи. Є одне побажання: ще б «сусіди» працювали як слід, і тоді б узагалі проблем не було …

Олександр Товстий, Оксана Кириченко