Чи потрібен музей у Книшівці?
Высокие чины местной полиции нагло врут
Якось довелось мені побувати на західній Україні і не один день. Здавалось би, ми і вони – одна країна, одна мова, однакові свята… Але різниця між нами помітна. Звичайно, вони відрізняються від нас у кращий бік. Це і вражаюча ввічливість при спілкуванні як між простолюдом, так і посадовими особами, або в сфері обслуговування, і порядок на вулицях і на узбіччі доріг. Вражає також знання свого родоводу. Там люди знають своє родове дерево до десятого коліна, а то й далі, мають родові герби і цим надзвичайно тішаться. Більш розвинута музейна справа.
На перший погляд виникає питання: для чого все це? Мабуть, вони не на словах а на ділі виконують життям доведене правило: хто не знає свого минулого – той не має майбутнього. Виявляється, це твердження також глибоко і переконливо обґрунтоване наукою, підкріплене очевидними життєвими прикладами. При спілкуванні з однією поважною і шанованою там людиною (крім основної роботи, він є дослідником нащадків графа Ванчалуха) я почув його прізвище. Мені воно виявилось знайомим. Я сказав, що таке прізвище має священик в нашому селі. Він засміявся і відповів: «Я його знаю, це мій родич». Тепер-то я зрозумів, чому наш священик Роман Височанський запропонував відновити музей у селі Книшівка, і навіть більше того, запропонував хоч і скромну, але все ж допомогу. То може, й правда було б добре, адже село в нас давнє, є багато чого цікавого, є і матеріалів чимало, і експонатів теж. Та воно все в різних місцях у різних людей, і показати його гостям села чи й самим вивчати практично неможливо. Тим більше музей у нас був і досить пристойний. То чи не підтримати пропозицію отця Романа? Підходящих приміщень у нас, як ніде, вистачає, будувати не треба, працівники культури є, є навіть ентузіасти цієї справи. Опалення такого приміщення бажане, але не обов’язкове. Затрати мінімальні, а ефект у підйомі культури села не забариться.
В. Терещенко
В.Терещенко мабуть не знає, що і приміщення в с. Книшівка вже виділено під музей, проведено його ремонт силами працівників, які перебувають на громадських роботах ,а також вже зібрана частина музейних експонатів. От тільки ентузіастів, які б бажали допомогти не тільки на словах а і на ділі чомусь не має. Тому запрошую закріпити написане на папері конкретними діями.
Яка одна мова? які одні свята? там смесь польско-украинской и унія
И ненависть ко всему человеческому
Дійсно,рівень культури,в тому числі духовність на Західній Україні досить висока.А натяки на якісь релігійні течії безглуді.Хіба православний батюшка відправить службу по покійнику.якщо не купити у нього гроб,хрест і т.і.Тому православя, унія або магометанство це для розбрату.Основне,яка ти людина,мова і релігія вторинні речі.
[quote name=”ЛЕГІОНЕР”]Дійсно,рівень культури,в тому числі духовність на Західній Україні досить висока.А натяки на якісь релігійні течії безглуді.Хіба православний батюшка відправить службу по покійнику.якщо не купити у нього гроб,хрест і т.і.Тому православя, унія або магометанство це для розбрату.Основне,яка ти людина,мова і релігія вторинні речі.[/quote]
Яка духовность на Западной? посетить церковь, а потом дома обсуждать кто в каком наряде пришел!
И не надо униатство с православием путать!
[quote name=”Oleg”]Яка одна мова? які одні свята? там смесь польско-украинской и унія
И ненависть ко всему человеческому[/quote]
Тебя бы приятно удивила толерантность например в Пятигорске или любом другом городе Ставрополья,переподчиненного из ЮАО в СКАО и теперь кишащие,спустившимися с гор соплеменниками.Это похлеще униатов сынок.Поэтому ,если хочешь,что то новое узнать о своей маме – добро пожаловать.
Було б добре якби про такі наміри , як відновлення музею повідомлялось не тільки автору статті, а всій громаді. Так краще виявити прихильників будь яких ідей, а значить і помічників, спонсорів, виконавців, які б допомогли втілити в життя цю ідею.