«Хай та бульба краще в погребі зогниє!»

На календарі – середина вересня. Саме скінчилися картопляні жнива. Тепер же у селян нова «головна біль»: як збути картоплю, щоб хоч ще якусь копійку заробити. Та от черг біля купців бульби не видно. Відповідь на питання «чому?» легко знайти просто з-поміж розмов на ринку.

– Оце «кінчилися картошки», знаєте, куме, непогано й вродила. Думав, здам трохи, та хоч на запчастину якусь зароблю. Та де там! Сміються з нас, та й годі.

По 1,50 за кіло! Хай їм трясця! – скидає кепку з сивої голови чоловік років за 60.

– Ага! А я вибирав саме, як під’їхали якісь та й причепилися: «Давайте, дядьку, купимо прямо тут – 1,30 за кілограм». Чуєш, що кажуть? Так я їм плюнув під ноги та й кажу: «Хай та бульба краще в погребі зогниє!» Ми з бабою стільки сили на неї витратили! А ти попробуй: посади, горба погни, пополи, жуків потрави, угорни, викопай… – зітхаючи, відповідає своєму співрозмовнику чоловік-ровесник.

Так і розходяться, кожен думаючи, що ж його робити з тією картоплею. За сотню метрів понад дорогою стоїть вантажна машина, ущент забита кавунами. Дві жінки, одна з яких тримає за руку дівча, переходять дорогу. Одна з поперед одної вчитуються, скільки коштує баштан.

– Ба! Хо кавуна! – сіпає за рукав одну із жінок школярка (на голові в маленької два білосніжні банти).

– Та підожди, зара спитаємо, якшо міняють на картоплю, то приїде дід і набере тобі кавунів, а ні то один купимо, бо більше баба не понесе, – заклопотано відповідає жінка і осмикує на собі квітчасте плаття, а внучці поправляє портфель.

– Кавуни міняєте на картошку? – питає жінка.

– Да. Три к одному, – шкіриться білими зубами засмаглий чоловік.

– Шо? Три мішки картоплі на 1 кг кавунів? Та чи ви зовсім подуріли? – реагує по-своєму жінка.

Інша ж з онучкою мовчки купили два кавуни і пішли.

У іншому мікрорайоні міняють картоплю на цибулю – 1 до 1,5.

– Якщо кілограм цибулі коштує 2,50 -2,60, то уявіть яких копійок варта картопля? –  дивуються люди.

Олена Козаченко