«Незалежна»? Які зміни відбулися в Свято-Успенському соборі Гадяча
Одна юридична особа. Стару назву змінили на «незалежну». Статут переписали. ДЕСС окремо досліджувала зв’язки з УПЦ. А сьогодні ця ж організація має статус критично важливої. То що насправді змінилося? Це питання виникло після появи у вересні 2026 року оновленого переліку критично важливих релігійних організацій Полтавщини. Серед 188 організацій у ньому є й структура, яка юридично представляє Свято-Успенський собор Гадяча. Назва сьогодні звучить так: Релігійна організація «Незалежна Українська Православна релігійна громада Свято-Успенського собору міста Гадяча Полтавської області». Код ЄДРПОУ — 25160222. На перший погляд — звичайна зміна назви. Але якщо простежити історію цієї юридичної особи, виникає набагато більше запитань.
Від «Свято-Успенської української православної церкви» до «Незалежної громади»
Юридична особа зареєстрована ще 23 грудня 1997 року. І це принципово: у 2024 році не була створена якась нова організація, яка просто отримала назву Свято-Успенського собору. Йдеться про ту саму юридичну особу. Раніше вона називалася «Свято-Успенська Українська Православна Церква». Саме під цією назвою організація фігурувала, зокрема, у відкритих даних у 2022 році. Згодом назву змінили на нинішню — «Незалежна Українська Православна релігійна громада…». Реєстрові дані підтверджують, що код ЄДРПОУ при цьому залишився тим самим — 25160222. Тобто маємо не нову юридичну особу, а перейменовану організацію з майже 30-річною історією. І саме тут починається найцікавіше.
9 липня 2024 року: новий статут
Полтавська обласна військова адміністрація 9 липня 2024 року видала розпорядження №382.
Назва документа промовиста: «Про реєстрацію статуту Релігійної організації «Незалежна Українська Православна релігійна громада Свято-Успенського собору міста Гадяча Полтавської області» у новій редакції». Тобто новий статут дійсно був зареєстрований. Але є одна дуже важлива деталь. У цьому розпорядженні немає жодного слова про перехід громади до Православної Церкви України. Немає там і формулювання про приєднання до конкретної єпархії ПЦУ. І це важливо, тому що слово «незалежна» у назві саме по собі ще не відповідає на питання про церковну юрисдикцію. Юридична назва — це одне. Канонічна підлеглість — інше. Фактичні зв’язки священнослужителів — ще одне.
Але чому тоді дослідження проводила ДЕСС?
Ось тут з’являється документ, який додає цій історії ще один важливий шар. У своєму офіційному звіті за 2024 рік Державна служба України з етнополітики та свободи совісті повідомила про проведення релігієзнавчої експертизи статуту саме цієї Гадяцької громади.
І предмет експертизи був далеко не формальним. ДЕСС досліджувала:
— поточну релігійну діяльність громади;
— мотиви ухвалення рішення про розрив зв’язку з керівними органами УПЦ;
— наявність канонічних відносин із єпископатом УПЦ;
— місійну діяльність громади;
— її зв’язки та контакти з іншими православними громадами;
— відповідність кандидатів на посаду священника вимогам канонічного права.
Тобто держава не просто зареєструвала нову назву. ДЕСС окремо вивчала питання того, чи був розірваний зв’язок цієї громади з УПЦ і чи зберігалися канонічні відносини з її єпископатом. Це вже не питання назви, а питання фактичної церковної належності.
Але тут потрібно бути точними: у відкритому звіті ДЕСС оприлюднений предмет експертизи, а не повний текст висновку. Тому він не дає підстав самостійно стверджувати ані про збереження громадою зв’язку з УПЦ, ані про однозначний перехід до ПЦУ.
То куди ж подівся перехід до ПЦУ?
Якщо церковна юрисдикція справді змінилася, постає питання: де документ, який це підтверджує? У знайденому розпорядженні ОВА такого формулювання немає, а в назві юридичної особи ПЦУ не згадується. Тому без самого статуту та протоколу зборів громади називати це переходом до ПЦУ передчасно. Так само передчасно стверджувати, що громада гарантовано залишилася в УПЦ. Документально підтверджено зміну назви та нову редакцію статуту.
«Ми тримаємо нейтральний статус»: що говорив Ігор Цебенко у 2019 році
Є в цій історії ще один важливий документ — не державний і не реєстраційний, а архівна журналістська розмова. У березні 2019 року, коли в Україні тільки-но постала Православна Церква України і активно обговорювалися переходи громад, редакція «Базар Медіа в Україні» зустрілася з настоятелем Свято-Успенського собору Ігорем Цебенком. Тоді він був благочинним Гадяцького району УПЦ Московського патріархату та головою релігійної громади собору. І його тодішні слова сьогодні звучать особливо цікаво. Цебенко прямо розповідав, що громада зібралася і ухвалила рішення не переходити до ПЦУ: ««Ми зібрали збори громади і вирішили, що ніяких переходів не буде».»
Водночас Цебенко заявляв, що у соборі не визнають патріарха Московського Кирила, але не поминають і митрополита Київського Епіфанія. Тоді він пояснював це тим, що Епіфанія «ніхто не визнає», і називав статус громади нейтральним.
Ще одна його заява сьогодні заслуговує уваги: «Ми – за єдину українську церкву, яка повинна бути і буде. Треба тільки усе робити правильно і поступово готувати людей до цього». Отже, у 2019 році позиція була такою: за єдину українську церкву — але без переходу до новоствореної ПЦУ.
Від тієї розмови минуло сім років. За цей час відбулося те, чого у 2019 році важко було уявити: росія розпочала повномасштабну війну проти України, питання церковної залежності стало для суспільства значно гострішим, а сама УПЦ опинилася в центрі суспільної та державної уваги. І ось тут виникає головне питання нашого сьогоднішнього розслідування. Що змінилося за ці сім років? У 2019 році Ігор Цебенко говорив про «нейтральний статус» громади та про рішення не переходити до ПЦУ. У 2024 році вже з’являється нова юридична назва — «Незалежна Українська Православна релігійна громада Свято-Успенського собору міста Гадяча». Того ж року реєструється нова редакція статуту.
Питання, однак, не в тому, до якої церкви ходить людина. Важливо зрозуміти, яка структура стоїть за юридичною особою, хто є її духовним та адміністративним центром і які канонічні зв’язки вона має сьогодні. У 2019 році звучало: до ПЦУ не переходимо, Епіфанія не визнаємо, статус — нейтральний. У 2024 році з’явилися нова назва і новий статут із декларованою незалежністю.
Ще одна цікава деталь
Нинішнім керівником юридичної особи також є Ігор Цебенко — він зазначений як голова ради релігійної організації з 18 травня 2024 року. Тобто формальна зміна керівництва та оформлення нової редакції статуту відбулися фактично в одному часовому періоді. Це ще один факт, який варто враховувати, аналізуючи події 2024 року.
Повернемось до 2026 року
9 вересня 2026 року ДЕСС затвердила оновлений перелік 188 критично важливих релігійних організацій Полтавщини. У ньому є й Гадяцька організація з кодом 25160222. При цьому в оновленому переліку немає парафій, монастирів чи керівних структур УПЦ, які мали б відповідний статус. Для Гадяцької громади це має цілком практичне значення: статус критично важливої організації пов’язаний, зокрема, з можливістю бронювання працівників за передбаченими законодавством процедурами. Але цей статус не визначає церковну юрисдикцію. Тобто отримання статусу критично важливої організації не є доказом ані переходу до ПЦУ, ані збереження підлеглості УПЦ.
Собор, який втратив частину своєї аудиторії
До повномасштабного вторгнення Свято-Успенський собор був одним із найвідвідуваніших храмів міста й помітною частиною релігійного життя Гадяча.
Після 24 лютого 2022 року для значної частини українців питання церковної приналежності перестало бути суто внутрішньоцерковним. Російська агресія змусила по-новому дивитися на церковні зв’язки, керівництво та питання підлеглості.
Ці зміни не оминули й Гадяч. Сьогодні людей у храмі стало менше: частина містян перейшла до храмів ПЦУ, частина перестала ходити до церкви.
І тут виникає питання: чому громада Свято-Успенського собору не приєдналася до ПЦУ? Якщо у 2024 році було ухвалено рішення про розрив зв’язку з керівними органами УПЦ — що зазначено як предмет дослідження ДЕСС, — чому у доступних документах немає чіткого підтвердження переходу?
А якщо переходу до ПЦУ не було, що саме означає назва «Незалежна Українська Православна релігійна громада»? Від кого і в якому сенсі вона стала незалежною? Це питання закономірно виникає у людей, які роками підтримували храм і брали участь у його житті.
Нині маємо кілька документально зафіксованих фактів: нову назву, новий статут, дослідження ДЕСС щодо зв’язків з УПЦ та статус критично важливої релігійної організації. Водночас у доступних документах немає чіткого підтвердження переходу до ПЦУ. Саме цю суперечність варто було б пояснити громаді — документами, а не ярликами.
Що ми маємо в результаті?
Якщо скласти всі знайдені документи в одну хронологію, виходить наступна картина:
1997 рік — реєструється юридична особа з кодом 25160222.
До 2024 року — вона фігурує під назвою «Свято-Успенська Українська Православна Церква».
9 липня 2024 року — ОВА реєструє статут у новій редакції вже під назвою «Незалежна Українська Православна релігійна громада…».
2024 рік — ДЕСС проводить спеціальну експертизу статуту, у межах якої окремо досліджує питання розриву зв’язків з УПЦ та наявності канонічних відносин з її єпископатом.
2026 рік — та сама юридична особа, з тим самим кодом ЄДРПОУ, потрапляє до переліку критично важливих релігійних організацій Полтавщини.
І при цьому у відкритих документах, які вдалося знайти, немає простого й однозначного документа з формулюванням: «громада приєдналася до Православної Церкви України».
Саме тому історія Свято-Успенського собору Гадяча потребує не гучних ярликів, а відповіді на конкретне запитання: що саме змінилося у 2024 році — назва юридичної особи чи її церковна юрисдикція?
Документи показують: назва змінилася, статут змінили, питання зв’язків з УПЦ окремо досліджувала ДЕСС, а юридична особа залишилася тією самою. Тепер головними документами є повний текст нового статуту та висновок релігієзнавчої експертизи ДЕСС.
Проте, саме ці документи не оприлюднюють. Але саме вони могли поставити крапку там, де поки що стоїть знак питання. І це питання стосується не лише назви на папері. Воно стосується того, кому фактично належить духовна юрисдикція одного з найвідоміших храмів Гадяча. Тож, на жаль, найімовірніше, фактично нічого не змінилось.
«БМ»
До слова
Процес переходу громад з УПЦ до Православної церкви України на Полтавщині триває.
За даними обласного департаменту культури, у 2025 році підпорядкування з УПЦ на ПЦУ змінили 5 релігійних громад. А лише за січень–квітень 2026 року — ще 3 громади. Тобто за цей період — щонайменше 8 переходів.
Серед громад, про перехід яких повідомлялося у 2025 році, — громади у Лубнах, Новаківській громаді, Котельві та Степанівці. Щодо п’ятої громади 2025 року та трьох переходів 2026-го — у відкритих джерелах немає повного переліку назв, тому це офіційно не підтверджено.
Для порівняння: за даними Полтавської ОВА, протягом 2019–2025 років 22 релігійні громади області змінили підпорядкування з УПЦ на ПЦУ.
