І правда, і брехня
У газеті Сергіївської ОТГ «Сергіївські новини» від 14 червня 2019 року надрукована стаття «Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягоди Сергіївки», який запрошує до співпраці, вона без підпису. То ж будемо вважати, що це колонка автора, у якій автор звертається до читачів. Цитую дослівно : «Шановні жителі громади, хто бажає, працюючи, покращити своє матеріальне становище, звертайтеся до голови СОК (Сергіївський обслуговуючий кооператив ) «Сергіївські ягоди» (в заголовку «Ягоди Сергіївки») Опришка,інвестиційного відділу виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Панасейко І.М., Гринь І.І. або…». І далі: «Письмові пропозиції надсилайте на адресу: 37332, вул. Центральна, 9, с. Сергіївка».
Тож завчасно вибачаюсь, що я, як автор цієї статті, вирішив поспілкуватися не тільки з мешканцями Сергіївки, Розбишівки, Качановго, Новоселівки та ін., що входять в ОТГ, а й іншими громадами нашого та інших регіонів. Як кажуть, щасливого починання.Якщо уважно прочитати дану статтю, то постає цілий ряд питань та зауважень. По перше, кооперативу, як такого, ще немає, а голова його – вже існує. Це Опришко В.І. Припустимо, автор допису помилився. Він, Опришко В.І. ,не голова кооперативу, а голова ініціативної групи, що має на меті, і проводить певну роботу по втіленню в життя своєї ідеї згідно Закону України від 1997 року №39 стор. 261 та доповнень, яких на сьогодні вже більше десяти.Кооператив планує переробляти те, чого не було і немає, а це ягоди суниці, полуниці, порічки, смородину і фрукти садів, яких немає. Попередня влада їх свідомо знищила «до основанія» по-хижацьки. Висновок – ідея утопія, на майбутні 2-5 років.На двадцять дев’ятій сесії сьомого скликання, під час розгляду цього питання, допущена велика помилка. Депутати запрягли воза попереду коня. Щоб досконало вирішити і втілити в життя, потрібно мати досвідченого спеціаліста-агронома-організатора. Це повинен бути місцевий житель і обов’язково член кооперативу. Щодо забезпечення нерухомим майном (приміщенням) – сесія постановляє:«Згодом буде передано два приміщення в селі Сергіївка колишня контора КСП «Дзержинського» та в селі Розбишівка контора колишньої сільської ради». Але, вибачте, це вже неподобство. Слуги народу, яким жителі сіл на п’ять років доручили свою долю, серед білого дня грабують своїх односельців. Це питання повинні вирішувати загальні збори громади, а не місцеві «міністри», що сидять в конторі, та їх послушні депутати. Приміщення повинні передатись у постійне користування кооперативу на час його існування, то наші слуги народу та їх депутати, не дай Бог, і приміщення школи здадуть в оренду.
Боюсь, що на умовах, що пропонує майбутній кооператив, і заготівля, закупівля молока не спрацює серед власників корівок, ні перша, ні друга черги. Чому? Сьогодні селянина, власника корівки, ошукати досить проблематично. Причина проста. Виробництво цього дуже важливогопродукту постійно падає. Зменшується поголів’я, сезонний запуск корів, відсутність повноцінного харчування тварин, особливо у зимовий період та ін. За прикладом далеко ходити не треба. У сусідів Петрівчан на всю громаду села залишилось дві – три голови, а десять років тому, їх нараховувалося 868 голів. Тож вибір збуту у сусідів зашкалює. Попит такий великий, що пропозиція не встигає. Теж саме з м’ясом, салом, яйцями, огірками, капустою, морквою і навіть картоплею, цибулею, перцем. Село Петрівка не виробник, а миттєвий споживач.
Крім того,згідно наказу Яценюка від 13 червня 2014 р. обчислюється сукупний дохід сільської сім’ї і доданий дохід від продажу тваринницької продукції власного виробництва впливають на субсидії і т.п. П.5.18. методики. Тому такі ось накази і заганяють селянина в тяжке непосильне ярмо, тому власник корівки понесе так зване «зайве» молоко за бугор у Петрівку на базар, за живі гроші,ніж на облік у кооператив.Згідно надрукованого, Сергіївська сільська рада на попередній сесії виділила 15 га(ОСГ) землі членам кооперативу для вирощування ягід та овочівництва (ОСГ), є можливість виділити 7 га для товарного виробництва ягід. Отак! Земля с/г угіддя давним-давно розпайовані, здані в оренду і видно двадцять два гектари«з неба впали». Буває.
Багато так званих спеців із сільського господарства стверджують, що перш ніж отримати прибуток у сільському виробництві, потрібно вкласти чималі кошти, тобто мати витрати. Наприклад:Сушарний цех (Сергіївська ОТГ вартістю 154 тис. грн. без ремонту приміщення має запрацювати до осені 2020 року та випускати продукцію: засушені борщові набори, сушений часник, цибулю, курагу, чорнослив, лікарські трави, яблучні чіпси та інше»).І далі по статті: «Цех замороження. Вартість цеху 1 млн.366 тис. грн».Де взяти такі кошти громаді? Авідлякати майбутніх членів кооперативу від захмарних цін і ідеї – вже спрацювало.Кооперації, фермерство, одноосібні виробничі господарства потрібні. Тому керівництву ОТГ вже сьогодні працювати потрібно над підґрунтям умов, навчати, ростити кадри, а не розкидати своїх дітей у вільне плавання на заробітки. Ті 15 га угідь вже сьогодні повинні працювати на громаду, а не на Опришка В. І.
Близько півтора кілометри від с\р ОТГ на захід, через крутий бугор, знаходиться урочище Артополот площею майже 110 га. Ще безкоштовна природна комора органічних добрив – торфу. Перший ковш екскаватора – заробіток для громади села, поновлення його бюджету. Протягом останніх 50-100 років річка Артополот інтенсивнозамулювалась, до десяти сантиметрів за рік. Це досить стрімкий процес. Особливо цей процес зносу одного шару грунту зріс, коли освоїли східну частину бугра. Схаменулись у 1947 році, коли запровадили посадку лісосмуг, та було пізно. Природний початок ріки йде прямо з-під гори, потужні природні джерела круглий рік наповнювали водойму, якій дали ім’я Лоток. Десь близько 15 км річка, утворюючи заплави і болота біля села Токарі впадала в річку Сула. Цю місцевість, як чорт ладану, боялись зграї Кримських татар і до назви Лоток добавили своє слово Арт- тобто гірший. Так і залишилось у пам’яті людськійназва Артополот. Памятаю ще у 1976 році, під бугром був невеликий до 10 га ставочок і до десяти вікових верб.
Ось така неприваблива картина теперішнього стану Артополоту. Сьогодні настав час, досить сприятливий для Сергіївської громади, відродити його мальовничий вигляд. Сьогодні це не мрія, а реальність, яка замість затрат принесе прибуток. Тому замість «міністерств» ОТГ, що задарма проїдають кошти, слід запровадити посаду агронома-організатора і інженера-будівельника та дві бригади при них. До статті додаю копію земельних угідь, які відповідають сьогоденню . Поля на той часнараховували: ліва сторона Артополоту від 95 га кожне (І, ІІ, ІІІ, ІV,V, та VІ), а права сторона – поля V,VІ таVІІ.Особливу увагу потрібно звернути на східну частину, початок річки Артополот, де знаходяться потужні джерела. Їх потрібно очищати в останню чергу. Дані угіддя сільськогосподарського призначення як грунтові, так і водні повинні належати громаді навічно. Окремим «баригам» – ні фермерам, ні орендаторам, ні одноосібникам – ні в оренду, ні в тимчасове користування не надавати. Успіхів тобі, громадо.
Григорій Іванович Шульга, краєзнавець, агроном.
На фото землеустрій сівозмін до 1963 р. . зйомка 1954 р. Утворення 10-типільної системи землеробства з 1963 – 100 га в кожному полі
