Антибіотики і дитина. Користь чи шкода?

Наталія Собко завідуюча дитячим відділення Гадяцької ЦРЛ
Поділитися новиною

Наталія Собко завідуюча дитячим відділення Гадяцької ЦРЛЗа оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, більша половина всіх ліків призначається та продається неналежним чином, і кожен другий пацієнт приймає їх неправильно. Сьогодні питання антибіотикотерапії в педіатрії є дуже актуальним. Це пов’язано, перш за все, із тим, що антибіотики – це одні з найбільш широко використовуваних лікарських засобів у світі. По-друге, досить часто лікування антибактеріальними препаратами не є раціональним та адекватним. Усе частіше батьки займаються самолікуванням. Прикро, що навіть антибіотики намагаються призначити своїм дітям, не порадившись із лікарем.

Чому батьки вдаються до самолікування?

Перш за все, це відпуск ліків в аптеці без рецепта та легкий доступ до медичної інформації в комп’ютерній мережі. Лякає впевненість батьків у можливості самолікування. Недовіра до медицини в цілому приводить до того, що батьки більш прислуховуються до порад інших батьків, навіть якщо вони незнайомі. Не маючи медичної освіти, батьки не можуть адекватно оцінити стан дитини, важкість перебігу захворювання. Багато захворювань мають подібні симптоми, і навпаки — один симптом може бути проявом різних захворювань. Крім того, дуже часто для того, щоб правильно поставити діагноз, необхідно вдатися до лабораторних та інструментальних методів обстежень, консультації спеціалістів різного профілю.

Чому не слід лікувати дитину самостійно?

Через самостійне лікування дитини протягом 3-4 днів замість невідкладного звернення до лікаря втрачається дорогоцінний час. А це означає, що розвиваються ускладнення, затягуються строки лікування, і захворювання може перейти у хронічну форму. Особливо уважно треба відноситися до дітей віком до 1 року. За відсутності кваліфікованого лікування стан таких малюків може різко погіршиться, можуть статися незворотні зміни. Індивідуальним має бути і підхід до підбору доз лікарських засобів. Зазначені в інструкціях дози часто прив’язані до середньостатистичних показників. При цьому дози деяких діючих речовин визначають із розрахунку певної маси на 1 кг тіла дитини. Батьки ж бояться передозувати препарат і дають дитині замалу дозу, через що препарат не діє, або ж навпаки можуть дати худенькій дитині вказану в інструкції дозу за її віком, і через це може статися передозування.

Чи можуть батьки самостійно призначити дитині антибіотик, адже його можна купити в аптеці без рецепта?

На жаль, дуже часто батьки самі приймають рішення назначити дитині антибіотик. Чомусь вважається, що якщо в дитини з’являється лихоманка до 390С, яка може бути в перші дні гострого захворювання, слід негайно дати антибіотик. При цьому забувають, що антибіотик – це не жарознижуючий і не противірусний засіб, він не впливає на віруси і може тільки погіршити ситуацію. Досить часто батьки консультуються з кількома лікарями, віддаючи перевагу рекомендаціям тих із них, хто радить лікувати дитину антибіотиками. Було визначено, що лікарі призначають антибіотики у 65% випадків, якщо батьки наполягають на цьому, і тільки у 12% – якщо ні. Деякі лікарі також можуть призначати антибіотики дитині при ГРВІ  з метою перестраховки попередження розвитку ускладнень після хвороби. Але такі дії теж не можна вважати правильними і обґрунтованими.  Застосування антибіотиків при ГРВІ не запобігає розвитку ускладнень, не прискорює зникнення основних симптомів і не чинить впливу на перебіг хвороби з двох причин. По-перше, бактеріальні ускладнення розвиваються, як правило, швидко, уже в перший день захворювання, по-друге, пригнічуючи ріст чутливої мікрофлори, вони відкривають шлях для заселення дихальних шляхів стійкою флорою, підвищуючи в 2 рази частоту таких ускладнень, як отит і пневмонія. Крім того, широке необґрунтоване застосування антибіотиків сприяє появі резистентних штамів збудників. Діти можуть бути носіями антибіотикорезистентних бактерій, навіть якщо вони до цього не приймали антибактеріальні препарати. Резистентні бактерії можуть передаватися від одних дітей іншим.

Чи існують показання до антибіотикотерапії?

Взагалі не слід боятися антибіотиків – при тих захворюваннях, при яких вони потрібні, грамотно підібрані лікарем, вони допомагають дитині швидко подужати хворобу без будь-яких негативних наслідків. До основних критеріїв, які застосовуються при виборі антибактеріальних препаратів для дітей, відносять активність запалення, тяжкість перебігу хвороби, можливий бактеріальний збудник інфекції і його чутливість до антибіотиків, побічні єфекти препаратів, вік дитини та переносимість антибіотика. Якщо симптоми захворювання не зникають до третьої доби, є велика імовірність того, що виникла патогенна бактеріальна флора. На це вказують такі симптоми ускладненої ГРВІ:

– температура 38°С у віці до 3 месяців і 39°С у віці до 3 років більш ніж 3 доби;

– після покращення стану, на 5-6 добу знов погіршення, підвищення температури, посилення кашлю – є ризик розвитку бронхіту або пневмонії;

– збільшення лимфовузлів;

– довготривалий кашель більш 10-14 днів – є ризик кашлюку;

– гнійні виделення з носових ходів – є ризик гаймориту;

– білий або гнійний наліт на мигдаликах – може бути ангіна, скарлатина чи мононуклеоз.

Вищевказані симптоми є прямими показаннями до використання антибиотиків.

Що відбувається в організмі дитини, коли вона приймає антибіотик?

Антибіотики всмоктуються в кров і розподіляються по органах і тканинах організму, борючись зі збудниками хвороби. У різних видах тканин їх концентрація може бути різна, це залежить від виду антибактеріального препарату. Проте антибіотики впливають на організм системно, тобто зачіпають усі процеси життєдіяльності малюка. Перший удар ці препарати наносять по колоніях більшості видів бактерій, що живуть в нашому організмі, як шкідливих, так і необхідних, відмирання яких веде до зміни балансу мікрофлори і розвитку дисбактеріозу. Зміна бактеріального складу шлунково-кишкового тракту незмінно призводить до проблем із травленням: проносів після прийому антибіотиків, запорів, поганого засвоєння їжі, блювоті, а  розростання «поганої» флори в кишечнику знижує імунітет дитини. Також при прийомі антибіотиків у дитини може виникати алергія на них. При цьому у малюка спостерігаються такі симптоми, як свербіж і висип на шкірі, кропив’янка, набряклість шкіри, іноді анафілактичний шок. Найчастіше алергія на антибіотики у дитини може виявитися через два тижні після закінчення прийому антибіотиків. Небезпечним наслідком прийому антибіотиків для дитячого організму є ураження тканин печінки і нирок унаслідок токсичної дії антибіотиків, а також руйнування клітин крові і розвиток гемолітичної анемії. Поява небажаних побічних реакцій дитячого організму на прийом антибіотиків багато в чому залежить від особливостей дитячого організму, стану його імунної системи, тривалості курсу лікування і лікарської форми самого антибіотика. Саме тому призначення антибіотиків дитині повинне здійснюватися тільки кваліфікованим лікарем і тільки в разі гострої необхідності.

Що ж робити, щоб  «полегшити» антибіотикотерапію і усунути її наслідки?

Якщо дитина на грудному вигодовуванні (ГВ), потрібно скасувати прикорм і віддати перевагу грудному молоку. Грудне молоко — найкращі ліки, молоко містить бифидус-фактор, який допоможе знову заселитися корисним бактеріям. Якщо малюк вже не на ГВ, звести споживання їжі до мінімуму (годувати по апетиту, завжди краще дати менше) і багато поїти. Забезпечити постільний режим, створити умови для довгого комфортного сну. Провітрювати приміщення, по можливості зробити повітря прохолодним і вологим. Проводити вологе прибирання в кімнаті, де знаходиться малюк, 1-2 рази на день. При коротких курсах антибіотиків (протягом 7-10 днів) приймати біопрепарати й протигрибкові засоби немає необхідності, тому що клінічно виражений дисбактеріоз і посилення росту дріжджівих грибків развиваються рідко. Виключення лише для дітей перших місяців життя і хворих із імунодефіцитними станами. Мамам же слід пам’ятати, що мікрофлора у кожної людини особлива, зі своїм набором бактерій. Вона залежить від характеру харчування, навколишнього середовища, способу життя. Тому важливу роль у відновленні кишківника і шлунку відіграє не тільки те, які ліки давати, а й годування свіжими продуктами, бажано регіональними і сезонними. У харчування слід включити фрукти, овочі, а також кисломолочні продукти.

Шановні батьки! Якщо ваш малюк захворів, не займайтесь самолікуванням, не гайте часу,а зверніться до кваліфікованого педіатра. Пам’ятайте, що самостійне призначення антибіотиків своїй дитині дуже шкідливе для ії здоров’я.

Н. Собко, зав. дитячим відділенням 

LIVE OFFLINE
track image
Loading...