Нас шиють у дурні по-новому
Нещодавно ми відсвяткували 25-ту річницю Незалежності нашої країни. За цей час народилося і виросло нове покоління. Українці від’єдналися від імперії, щоб збудувати нову, кращу країну.
Але… По великому рахунку, пишатися нам, на жаль, немає чим. Армія не була створена, бюджет пустий, зарплати найнижчі, дороги найгірші, умови для бізнесу ніякі, самоврядування давно на межі виживання, ситуація, що склалася в освіті та медицині, критична, правоохоронна та судова системи обслуговують владу та товстосумів і теж знаходяться на межі виживання.
Окремим питанням стоїть українське село. Село, яке годувало та працювало за трудодні, без відпусток та вихідних. Свого часу села кріпачили, колективізували, морили голодом, розкуркулювали, гнобили нікчемними реформами. Але вони вистояли.
Зараз прийшов час нових реформаторів. Реформу цю назвали «децентралізація». Це коли в одному районі, наприклад, Гадяцькому, із 27 сільських рад, органів самоврядування залишиться лише 4, а в Шишацькому взагалі повинен був бути єдиний центр – у смт Шишаки, а всі 15 сільських рад повинні були відійти в історію як пережиток минулого. У Гадяцькому із 8 сільських рад роблять одну. Центр – один замість 8. То що це? Централізація чи децентралізація? Можливо, із іноземної неправильно переклали? Чи нові бездарні реформатори просто людей села шиють у дурні?
Для чого тоді ця афера? Як на мою думку, на часі стоїть питання про зняття мораторію на продаж землі, і земля ця – кращі чорноземи світу – потрібна без людей з їхніми потребами. Крім цього, на цю реформу планується провалити мільярди гривень, за які ніхто ніколи не відзвітує. Услід за скороченням сільських рад піде скорочення (про пілотні проекти по укрупненню шкіл та лікарень уже всі чули), і всіх до школи, селищної ради, лікарні, виборчої дільниці возитимуть автобусами по розбитих та заметених взимку дорогах. І ви в це вірите?
Закон про добровільне об’єднання територіальних громад прийнятий Верховною Радою при головуванні В. Гройсмана та підписаний П. Порошенком у лютому 2015 р. Виконавцями ж ідуть голови обласних та районних адміністрацій. На голів сільських рад чиниться шалений адміністративний тиск.
У 2015 р. ця псевдо-реформа була провалена. Громади вистояли. Зараз влада знову намагається ввести людей в оману. Так, у середині серпня в смт Шишаки були зібрані всі ставленики влади, голови РДА, на чолі з головою ОДА В. Головком, щоб дружно відзначити річницю об’єднання Шишацької територіальної громади, поставивши її в приклад іншим районам.
Музика, напої, закуски, розхвалювання один одного. Фото на згадку успішних людей із більш успішними (наприклад, О. Матюшенка, голови Гадяцької РДА, із В. Скочком, керманичем найбільшого агрохолдингу Полтавщини «Астарта»).
І потім пишуть у «Гадяцькому віснику» від 17 серпня 2016 р.: «Рік тому на Шишаччині утворилася об’єднана територіальна громада, у яку увійшли 11 сільських рад району. У цій громаді успішно реалізується проект розвитку первинної медицини, тривають ремонти доріг, є бачення розвитку освіти». Ну й добре. Чому ви інші райони поспіхом підганяєте до світлого майбутнього? Давайте трохи зачекаємо, щоб зрозуміти, що ж змінилося в Шишацькому районі? Чому ви не кажете, що в тому ж Шишацькому районі три найбільших с/р (Ковалівська, Яреськівська, Федунківська) зовсім відмовилися від об’єднання? Більше того, на сьогодні жителі Шишаччини, зрозумівши, що їх ввели в оману, подали до суду про скасування цього добровільного об’єднання. Виходить, хвалитися нічим. І тут провал.
Окремо хочу звернутися до Віктора Скочка. Для чого Ви, будучи господарником, пішли в політику? Щоб утримати те, що стягували десятиліттями і щоб збільшити свої статки? Щоб розширяти свій бізнес із додатком «агро»? Утримуйте і розширяйте. Чому Ви сприяєте просуванню злочинних реформ на селі та прислуговуєте владі, не думаючи про наслідки? Чим Ви тоді відрізняєтесь від комуністів та комсомольців 30-х років, які проводили розкуркулювання, колективізацію, голодомори? Ви будете відповідати за наслідки?
Також хотілося б запитати Тараса Кутового, новоспеченого міністра АПО, із 2012 р. – голова «Всеукраїнської спілки спасіння села». Це реформи для людей чи для ваших друзів-латифундистів? Допоки Ви будете закривати очі на всі злодіяння, які чиняться у підконтрольному вам 151-му окрузі? І взагалі… скільки сіл Ви особисто спасли з 2012?
У Миргородському районі ця псевдо-реформа закінчилася, мабуть, ще в 2015 р. Люди своєчасно зрозуміли, що позитиву для них вона ніякого не несе. Узагалі так звана «децентралізація» включає в себе чимало дурниць та вигадок.
Наприклад. «Замість нинішніх місцевих адміністрацій, державу на місцях представлятимуть префекти, а місцеве самоврядування здійснюватимуть відповідні ради та їх виконавчі комітети».
Чим голова префекту відрізняється від голови РДА? Назвою?! Нам від Майдану обіцяли ліквідацію адміністрацій та передачу влади на місцях місцевим радам. І що ми маємо? Нас знову шиють в дурні! Але після Майдану та війни ми вже нація, а не дурні раби!
У моєму розумінні децентралізація – це передача повноважень і фінансів до місцевих рад. Сільські ради повинні бути розпорядниками всіх земель с/г призначення, водойм, лісів, надр, які знаходяться на їх території. На сьогодні розпорядниками усім вищевказаним виступають обласні державні адміністрації. Сільські ради розпоряджаються лише в межах населеного пункту. А тисячі гектарів за межами у них просто, можна сказати, «конфіскували», позбавивши прямого впливу та залишивши одні городи.
Сплата до бюджету теж повинна йти у співвідношенні 50% – сільський, селищний, 25% -районний, 25% – обласний. У Києві свої підприємства є, у тому числі «Рошен». Якщо, звичайно, вони не в офшорах. Київ якось виживе. А село? Особливо після нікчемних реформ? Крім цього, сплата повинна бути за місцем ведення трудової діяльності, а не за місцем реєстрації підприємства.
Оце і вся децентралізація! Але її проводити, мабуть, ніхто не збирається. Натомість спостерігаємо узурпацію влади. Мабуть, це не та влада, за яку стояв Майдан, гинула Небесна Сотня, віддають життя наші кращі сини на Донбасі.
Світлана Гейко, м. Гадяч
