Кому потрібен шлюз-регулятор у Книшівці?

Судячи з усього, що там діється, мабуть нікому. Хіба що вандалам. З жахом дивлюся на його жалюгідний стан, коли їду чи іду через шлюз-регулятор, що на Пслі, у Книшівці,. Таку стурбованість я чую від багатьох односельців. А в тім по порядку. У 80-ті роки, всього 30 років тому на річці Псел було збудовано шлюз-регулятор. Його основне призначення: підняти рівень води в річці і при необхідності регулювати його, також створити надійний переїзд через річку, тобто міст. Потім шлюз став, так би мовити, місцем паломництва як гостей села так і самих жителів. А як же, можна довго спостерігати, як природа (вода) бореться з штучними, рукотворними перешкодами і довго розмірковувати про велич людини і її здібності в приборкуванні однієї із стихій. І це не десь там далеко, чи по телевізору, а в себе вдома. Пізніше виникла ідея в обласних структурах поставити на шлюзі мініГЕС. Я цим потім багато займався і переконаний, ідея була правильна. В направляючі аварійної заслінки встановити генератор і отримувати дешеву енергію. І все для цього там було: кран-балки, електролінія до села, під’їзд і т.д. За підрахунками спеціалістів можна було б отримувати цілодобово, круглий рік 200-250 кВт ел. енергії. Хто орієнтується в цифрах, той скаже це немало. За твердженнями тих же спеціалістів строк окупності такої мініГЕС складав 4-5 років. А строк служби будь якої електростанції не менше 50 років без великих перетрубацій. Були навіть інвестори, які готові були вкласти сюди гроші. Хоча ця ідея актуальна і сьогодні, адже світ все більше переходить на так звану «зелену» енергію поступово відмовляючись від атомної. Вважають, що краще будувати міні – або навіть мікроГЕСи (потужністю по кілька кВт) ніж потім десятиріччями боротись з наслідками атомних катастроф.

А що ж тепер? Здається цей горе-об’єкт «безхозний»?! І здається він потроху в іде у «чермет»! Вандали вправляються тут на всю котушку! Якщо ж і правда шлюз не потрібен, то демонтувати його і на ці гроші щось потрібне зробити в селі. Тоді він коштував трохи більше мільйона радянських карбованців. А тепер виявляється нікому не потрібен! Хто ж господар тепер цієї унікальної гідроспоруди? Мабуть Полтавський РУВР (регіональне управління водних ресурсів). Годилось би зберігати цей об’єкт більш належним чином! Та на цій території господарює ще одна організація – регіональний ландшафтний парк, спонсором якої є і Книшівська громада. Вони ж тут щось охороняють?! Та й місцева влада багато років здавала цю територію в оренду за добрі гроші. Могла б забити на сполох! І орендар «Калина» не в стороні мов би, бо користувалась цією територією. А ще ж не слід забувати, що цей шлюз збудований за гроші зароблені колишніми працівниками цього господарства! Виходить, коли няньок багато дитина плаче, а нашу бездоглядну ще й «дорізають»! В інших країнах якісь розвалини, які стоять з античних часів і не мають ніякої практичної користі крім туризму, охороняються, забороняється брати навіть камінчики на сувеніри. А тут працюючі споруди у всіх на очах «ріжуться по живому» і нікому немає до цього діла! Тих, хто будував я вище назвав Людиною з великої літери! А тих, хто «вирізає» можна назвати хіба, що «людці» Невже ми останнє пропили, чи останнє з’їли, щоб піднімати руку на такі споруди? Ви пиляєте гілку на якій сидите! СХАМЕНІТЬСЯ!

В.Терещенко