Доброта завжди рятує

Відколи пам’ятаю себе, я ніколи не відділяла себе від школи. Без перебільшення можу сказати, що школа була і є моєю другою домівкою. Саме у Веприцькій загальноосвітній школі працювала до виходу на пенсію моя мама, Любов Павлівна Шкляр, у цій школі навчалася і працюю я, саме в цій школі навчався мій брат Павло Шкляр. Колись він був учнем, а зараз, у тяжкий для країни час, він – воїн, учасник АТО.

Не вистачає слів, щоб передати всі родинні хвилювання, які живуть у наших серцях, адже наш син і брат там, де ллється кров, де гинуть найкращі хлопці, закриваючи собою неньку-Україну.

Війна – це завжди горе, сльози, біль. Інколи здається, що не вистачить сил. Хіба легко описати постійну тривогу, страх, побачене у госпіталях?

Сльози відчаю виникли знову, коли в тяжкому стані мій брат був відправлений у Гадяцьку ЦРЛ. Невідомість, операція, матеріальна скрута та безліч проблем звалилися на плечі в котрий раз.

Але, на щастя, моя рідна школа, мої дорогі колеги, учні та їхні батьки підтримали, не дали зневіритись, змусили повірити, що є в світі милосердя, доброта, співчуття. Їхня моральна і матеріальна підтримка не має ціни, вона безцінна…

Працівники райвійськкомату, волонтери не кинули напризволяще воїна, допомогли, знаючи, що родина не зможе без підтримки.

Де знайти слова подяки, сказати важко. Згадується всім відомий вислів «Добро вертається добром». Хай же добро, зроблене колективом школи, небайдужими батьками учнів, працівниками хірургічного відділення Гадяцької ЦРЛ, райвійськкоматом, волонтерами повернуться до них сторицею. Хай Бог береже їх від усякої біди і дарує лише радість. Хай на нашій землі запанує такий жаданий мир, і наші брати, сини, чоловіки повернуться додому до своїх родин, до мирних професій. Лише тоді ми будемо жити і працювати спокійно, радіти сонцю і квітам.

Не ради слів, не ради слави

Спішіть робити добрі справи,

Допомогти в скрутній хвилині

Не лиш своїй, але й чужій людині.

Коли тобі допомагають,

Від того й крила виростають,

І розумієш: є ще люди,

Які підтримують усюди.

З. Шкляр, учитель Веприцької ЗОШ І-ІІІ ст.