Землі та трудящому народу присвячується

Ах земелечка-земля, Божа благодать. Те, що посієш і посадиш, вона може сторицею віддать. Люблю, кохаю, поважаю трудовий народ, який з лопатою, сапою, вилами, граблями іде на город. Що то працьовиті люди – видно всюди. На земельці копошаться, як мурашки, невгамовні пташки. Свою грядку приводять до порядку: загрібають, палять, гній розкидають, орють, копають, скородять, сіють. Садять, поливають. Гарбузи, дині, кавуни, капусту, помідори, огірки, кукурудзу, соняшник, кріп, моркву, буряки, редиску, бараболю, редьку і квасолю, часник і цибулю і всяку пашницю. Далі те, що зійшло, полють, поливають, підгортають, а як де заново саджають, що не зійшло.

Гризунів, кротів, картоплянок, хробаків, ведмедок-рачків ганяють, лякають, виливають. Шкідників – колорадів, довгоносиків-жуків – прискають, травлять, збирають.

Діла ідуть, робота кипить, руки-ноги крутить і спина болить, ох, ах, аж темніє в очах. Потім до глибокої осені, якщо Бог дав, урожай збирають. Так день і ніч – ні вихідного, ні прохідного. Та коли є запас палива й продуктів: зерна, овочів і фруктів – зима не страшна. Тим більше, якщо она, он – пенсіон. Немає потреби ходить по базарах та магазинах – все своє, яке ні є, зате своє. Хороші люди на світанку наводять порядок біля ганку. Господарочка, гарная кухарочка, із своєї провізії, своїх запасів їсти варить. Хазяїн іде пораться по господарству, підчистить, підмести, напоїть, накормить живність:котиків, собачку, гусей, курей, качку, кролів, корів, телятко і піврічне поросятко. Після земних трудів миють руки, заходять до хати, сідають до шикарно-багатого, ароматно-пахучого столу. Без ніякого страху, що неякісна страва, бо знають, що на своїй землі самі садили, доглядали, збирали, самі зварили і їсти будуть висококалорійний смачний сніданок.

Поїли ласенько, посиділи гарненько, випили молочка, подивились телевізор, лягли, укрились і заснули і т.д. і т.п.

Це називається відпочинок від трудового сезону, трудових днів. Бо літом всі дні трудові, всі робочі, та не всі до них охочі. Одні пахають, другі сачкують, відпочивають. Годувальниці Землі-Матінці Слава!

Слава трудовому народу, який виживає за рахунок свого городу!

А. Смольний, Гадяч – гетьманська столиця.