Чому будівлі «плачуть»?
Практично кожен рік у Гадячі ремонтують одні й ті ж дороги так званим ямковим ремонтом, викидають мільйони гривень, а дороги як були в ямах, так і залишаються. Руйнуються не тільки дороги, а і прилеглі будівлі (динамічний удар).
Але рішення проблеми лежить під ногами. І не потрібно на це мільйонів, досить десятків тисяч гривень. Потрібна бригада із 2-3 чоловік, які б постійно розчищали узбіччя від сміття і бруду, спускали ВОДУ. Адже саме ВОДА – найстрашніший ворог доріг.
Асфальт однаковий що на Вокзальній, що на Дзержинського, Тельмана, Лохвицькій, але на Лохвицькій (відрізок від маг. «Псел» до світлофора) майже 15 років дорога обходиться без ремонту. Суть у тому, що саме на ній вода постійно стікає.
При будівництві доріг обов’язково слід враховувати водовідвід. Чи робимо це ми? Ні, бо це зайвий клопіт. Краще витрачати мільйони на ремонт доріг та будівель, ніж тримати бригаду, яка постійно розчищатиме узбіччя і слідкуватиме за відведенням води. Це наша громадська безініціативність.
За станом доріг наглядає ДАІ. Цікаво, чи були складені адмін. протоколи по стану доріг згаданих вулиць за останні 2 роки, і якщо були, то кому і на які суми? Чи маємо ми технології ямкового ремонту, щоб дороги трималися не до перших приморозків, а хоч 2-3 роки? Якщо так, то чому вони не використовуються? На ці та інші питання, я думаю, кореспонденти разом із фахівцями, а також із небайдужими жителями дадуть відповідь у наступних номерах тижневика.
О. Омельченко
