«Ну і що Ви від мене хочете?»
Три хлопці з Веприка пішли воювати. Мама одного з хлопців прийшла до директора СТОВ ім. Духова Буймистра. Прийшла просити допомоги, щоб виділили кошти на бронежилет. Він, правда, так єхидно посміхнувся і каже: «Ну і що Ви від мене хочете?» Ну, справа не в тім. Приїхав Олексій Ющенко, наш депутат районної ради, тоді зійшлися Олександр Дулич та Сергій Губарь. Зібралися разом із сільським головою, скликали депутатів і почали думати, як і чим можуть допомогти.
Тоді пішли попід дворами – просити людей, хто скільки дасть. А одна жінка каже: «Я б із радістю дала грошенят, та вже два місяці зарплати не дають». І тоді – уявіть собі! – пішла в хату, дістала дитячу копилку, розбила її і віддала ті гроші. Ото такі в нас люди у Веприку! Тоді, наступного ранку, поїхали в Полтаву, купили каски та бронежилети. Двом хлопцям відвезли спорядження вже в Конотоп, а одному відвезуть у Миргород. Тож хотілося б від імені всіх матерів подякувати за небайдужість.
Зворушлива картина.Особливо з дитячою копилкою. Яка ж це у нас держава, коли людям доводиться по копійці стягуватися на бронежилет та каску для солдатика? Якщо купили у Полтаві, то виявляється все для армії є, але хтось добряче гріє руки на цій війні. І далі грітиме, бо наші люди такі і не тільки у Веприку.
Такого Гришу вепричани вростили самі. Він там просто “поганяла” і не більше.