Чи здійсняться сподівання Майдану?

На сьогодні, коли переважна більшість країн світу визнає легітимність нинішньої української влади, лише Росія чіпляється за грабіжника і втікача Януковича і не хоче признавати легітимності нашої влади.

Тому вся суть виборів українського Президента – в остаточному наданні легітимності української влади, у тому числі і для Росії, хоча ще невідомо, як Росія поведе себе і чи згодиться з цією легітимністю.

Однак, коли ми подивимось на голосування 8-10 квітня у Верховній Раді, то яскраво бачимо, що сьогодні чи не загальнішим є саме вибори нового парламенту.

І хоча в нас нібито сформована нова більшість із опозиції і перебіжчиків із Партії регіонів, які утворили нові фракції «Суверенна європейська Україна» і «Економічний розвиток», що нараховують усі разом 256 голосів, голосування в ці дні виглядає не найкращим образом. Зате, лише щоб занести деякі питання для розгляду у Верховній Раді, приходилось переголосовувати по 2-3 рази, і як наслідок більшість нагальних питань так і не були включені до розгляду.

Провладна фракція «УДАР» першою відмовилась голосувати за питання в пакеті, наполягаючи на голосування по конкретних законах і обіцяючи віддати свої голоси за кожний з цих законів окремо. Однак у подальшому ударівці не дотримали слова і по цих законах давали половину голосів, а по окремих – навіть по одному голосу; не говорячи вже про фракції «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», яких головуючому часто приходилось умовляти проголосувати і які взагалі провалили всі нагальні і так необхідні на сьогодні Закони. Видно, проявляються симптоми гетьманства і смак до влади.

Так, не були навіть включені з першої спроби в список для розгляду у Верховній Раді закони про боротьбу з корупцією, національне антикорупційне бюро, зміну митного і податкового кодексів, закон про люстрацію, і навіть не набрав більшості Закон про територіальну цілісність.

І це при тому, що заново вибраний президент не буде мати тих повноважень, які раніше присвоїв собі власник золотих унітазів і батонів.

Це буде президент з обмеженими повноваженнями. Давайте уявимо собі, яка буде задача нового президента на ділі. Звичайно ж, кожний забажає собі посилення президентських повноважень або ж цілковитої підтримки більшості владного парламенту.

А який ми маємо на сьогодні парламент і його більшість? Це залишки корумпованої, грабіжницької Партії регіонів, що трансформувалися в новоспеченій фракції. Та й немає чого таїтися, що і влада , і опозиція сьогодні мало чим відрізняються одні від інших: земельні ділянки, нерухомість, квартири, рахунки в банках та багато чого іншого практично однакові. Яка гарантія того, що не повторяться проблеми попередньої влади: золоті батони, кілограми золота, маєтки, розкішні інтер’єри, коли не будуть приймати закони про повернення награбованого, про національне антикорупційне бюро, люстрацію всіх владних чиновників, а не лише суддів.

Якщо на сьогодні першим у рейтингу кандидатів у Президенти є магнат, олігарх Порошенко, який по матеріалах ЗМІ має зв’язки з групою Фірташа-Льовочкіна, то невже ви наївно вважаєте, що він відбере награбовані і вивезені статки олігархів, невже він відмовиться від свого багатства?

У США багато олігархів відмовилися від своїх статків на користь соціального покращення свого народу, число таких людей стало зростати у американському суспільстві.

Чи зробив хоч один із наших олігархів, які займають в Європі перше місце по кількості олігархів і їх статкам, щось подібне? Ні! І це при тому, що американські мільярдери наживали свої статки протягом декількох поколінь, а наші – за рахунок відкритої експлуатації і грабунку свого народу – навіть за декілька років.

Ці статки накопичувалися шляхом погроз конкурентам, убивств спільників, рейдерських захоплень та інших махінацій.

Тому головна і першочергова задача любого українського Президента в нинішніх умовах і при нинішній Конституції – негайно створити і вибрати такий парламент, який би законодавчо допоміг зробити демонтаж криміналітету в усіх гілках влади, відділити олігархів від грабунку бюджету і примусити їх замінити собою Міжнародний валютний Фонд і інших кредиторів в інтересах соціального розвитку нашого суспільства.

Крім того, у зв’язку з подіями на сході і півдні нашої держави, озброєними захопленнями невідомими силових відомств в районах і областях, на перший план українського керівництва постає завдання негайного рішення цієї проблеми перед засіданням четвірки по проблемах урегулювання політичного становища в Україні, бо на перший план яскраво вимальовується завдання «братньої Росії» зірвати цю зустріч і в подальшому зірвати вибори Президента в Україні.

Чи усвідомлює наша влада, що через її беззубість такі захоплення можуть збільшуватись у часі постійно аж до 25 травня, а в день виборів такі інциденти можуть пройти в багатьох містах сходу і півдня країни? Чи не пора закінчувати з цими цяцьканнями, переговорами та умовляннями озброєних бандитів? Бандит є бандит, і необхідно до них застосувати силу, щоб назавжди відбити бажання подібних дій у інших терористів.

У іншому випадку не можуть здійснитися сподівання народу на щось позитивне у зміні устрою і покращення соціальних умов життя.

Світлана Гейко, м. Гадяч