АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІДМОВИВ У ЗАДОВОЛЕННІ ПОЗОВУ ДО РЕДАКЦІЇ

28 липня, Полтавський апеляційний суд розглядав цивільну справу за апеляційною скаргою Володимира Рудяка на рішення Гадяцького районного суду від 18 травня у справі за позовною заявою до «Базар Медіа в Україні» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди 50 тис. грн.

Із чого все почалося? У січні на адресу редакції надійшов судовий позов. Позивач – Володимир Рудяк, людина, прізвище якої неодноразово згадувалось у наших публікаціях про відкриті кримінальні провадження, пов’язані з державними закупівлями у Гадяцькому районі. Як виявилось, його «зачепили» не ці публікації, а стаття, яку він практично сам змусив нас написати. Пояснюємо: у листопаді минулого року невідома особа спробувала нанести збитки і залякати власника тижневика, підпаливши його мікроавтобус. Ми поділилися цим фактом із своїми читачами, тож на публікацію була шалена реакція. Але з-поміж тих, хто долучився до обговорення в соцмережах, саме Володимир Рудяк відверто зловтішався, називав тижневик «продажним» та «брехливим», а також ображав нецензурною лайкою колектив редакції.

Щоб зрозуміти, в чому причина такого відношення, ми детально проаналізували цю особистість і перевірили дані Єдиного реєстру юридичних осіб, де вказано, що Володимир Рудяк є керівником 6-ти, засновником 9-ти і бенефіціарним власником 5-ти фірм (у деяких випадках уже екс-власник): ТОВ «АТЛАНТ-7», ТОВ «ВІРТУС-ВР» , ТОВ «ФОКУС АГРО», ТОВ «ТЕРА НЕТ», СОК «ЯГІДНИЙ СВІТ», ТОВ «АТЛАНТ 2019», СТОВ «АГРОСТИЛЬ», ТОВ «ЄВРОБУД-СТРОЙ», ТОВ «ТОРГПОСТАЧ-ПЛЮС», ТОВ «ІНТЕР А».

Для людей, які цікавляться діяльністю цих фірм, уже давно не секрет, що згідно даних сайту відкритих закупівель «Prozorro» саме ці ТОВ часто ставали переможцями різноманітних тендерів і отримували замовлення на виконання робіт у бюджетних сферах Гадяцького району. У той же час, більшість із цих ТОВ нині є основними фігурантами у відкритих кримінальних провадженнях, де вказано, що ті чи інші бюджетні установи Гадяцької РДА, комунальні підприємства районної ради вступили у злочинну змову з даними «суб’єктами підприємницької діяльності та, ухиляючись від проведення процедури закупівель, систематично завищували вартість товарів, робіт і послуг, які закупляються».

Саме за це користувачі соцмереж, не приховуючи, називали ці фірми словосполученням «#КомандаБандаМатюшенка» – у соцмережах чимало згадок цього хештегу (ключове слово або фраза, перед якими ставиться символ # і які використовуються в публікаціях у соціальних мережах).

Так от, Володимир Рудяк образився саме на цей хештег, бо, на його думку, його звинуватили в участі в злочинному угрупуванні. Тому він заручився підтримкою адвоката Едуарда Жаги і подав позов до суду, в якому вимагав спростування опублікованої недостовірної інформації, яка спаплюжила його честь та гідність, а також нанесла моральну шкоду та погіршила ділову репутацію позивача. У позові просив відшкодувати моральну шкоду, яку він оцінив у 50 тисяч гривень, а також витрати на адвоката 10 тис. грн і судовий збір, близько, 2500 грн.

Відповідач, засновник і видавець тижневика Олександр Товстий представляв інтереси видання особисто і не пропустив жодного судового засідання.

Варто зазначити, що позивач поставився не надто відповідально до підготовки позову. Вже під час одного із перших підготовчих засідань О.Товстий звернув увагу на те, що неналежно визначений відповідач, адже позиватися до Інтернет-видання не коректно. Тому суддя ухвалила долучити в якості співвідповідача друкований засіб масової інформації «Базар Медіа в Україні».

Відповідач відстоював думку, що має повне право поширювати дану інформацію, адже вона передає сформовану думку суспільства і є у вільному доступі у мережі. Захист позивача доводив, що вказана вище публікація спаплюжила честь і гідність, а також нанесла моральну шкоду та погіршила ділову репутацію В.Рудяка. Адвокат стверджував, що після виходу публікації ділові справи його підзахисного погіршились, він переживав душевні страждання і був пригнічений. Але фактів, які б підтвердили сказане, суду не надав.

Тому, суддя Гадяцького районного суду Л. Максименко, зваживши усі факти по справі, ухвалила: вимоги позивача залишити без задоволення.  Це рішення не задовольнило позивача, тому він звернувся із апеляційної скаргою до Полтавського апеляційного суду. Цього разу судове засідання проводилось за відсутності сторін по справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НЕ ПІДЛЯГАЄ ДО ЗАДОВОЛЕННЯ. Вимоги позивача визнали БЕЗПІДСТАВНИМИ. 

«Базар Медіа в Україні»