Досить закривати! Пора відкривати
Так подумали книшівчани і… А Володимир Терещенко запропонував у побудованому майже 20 років тому, але так і не відкритому будинку престарілих обладнати і відкрити банкетний зал. Це він піддивився в Європі у родичів на селі. За його словами, це не ресторан, не кафе і не забігайлівка, а зал застільних урочистостей, як приємних та веселих (іменини, хрестини, весілля), так і сумних (поминальні обіди). Раніше в нас такі урочистості відзначали у тісних хатах, потім придумали шалаші, курені. Добре кому повезло, якщо це в теплу пору року, та ще й при добрій погоді,то можна надворі, а якщо ні? А зараз шалашів немає, вдома вже ніхто не хоче такого відбувати. А потреба в подібних заходах завжди була, є і буде, не зважаючи на пору року, погоду, економічний стан в країні чи кожного з нас. Запропонована методика там випробувана давно, дуже проста і зрозуміла. Хто не може замовити ресторан чи кафе, але на видумку багатий (а селяни всі тямущі), готує страви і закуски з кумами, родичами вдома, потім у термосах, каструлях, відрах перевозить сюди. У відведеній кімнаті при потребі підігрівають, розкладають і накривають столи. Відзначають подію, прибирають, і зал чекає наступного разу. Не треба возити столів, лавок, думати про освітлення, тепло. Все обладнано.
Так ось, після недовгих, але плідних трудів ініціатора цієї справи Володимира та його друзів неочікувано для багатьох було оголошено про відкриття банкетного залу. Винахідлива молодь зразу придумала коротку назву – банзал.
І ось на Масляну всі бажаючі прийшли на відкриття банзалу. У приміщенні було тепло і затишно. На початку було продемонстровано на великому екрані любительські, але достойні глядацької уваги короткометражні фільми: про Україну (Л.Терещенко), про діяльність книшівського самоврядування (І.Дем’янець), про мальовничу Книшівку з висоти пташиного польоту (Л.Романенко), про день Жданівки (вже, можна сказати, історія) (М.Бакута). Дехто висловив побажання побачити фільм про Книшівку «Чим багата людина». В.Терещенко відповів, що і він би хотів цього, і вже ведеться робота в цьому напрямку, і має надію, що це збудеться. Також Терещенко висловив слова вдячності за допомогу в обладнанні залу СТОВ «Калина», Книшівській школі, кільком приватним особам. Потім кінозал був швидко трансформований у банкетний зал.
Під акомпанемент гармоністів-віртуозів Ю.Бабака, М.Миколаєнка та бубоністки Г.Яременко ще довго лунали українські пісні та кружляли запальні танці. Ми всі вдячні Володимиру, який створив прекрасні умови і надав можливість зібратись односельцям разом, підтримувати українські традиції та відзначати свята у дружньому колі. Сподіваємось, що це вперше, але не востаннє, хоч ще тут роботи дуже багато, але головне – початок є!
Михайло Луць, житель с. Книшівка
