Ще раз про псоріаз

 Псоріаз – це хронічне, імунообумовлене, запальне, неінфекційне захворювання.

Захворювання може виникати як у дитячому, так і в дорослому віці. Без лікування або за неналежного лікування псоріаз стає причиною ураження суглобів, вісцеральних систем організму, нерідко супроводжується вторинними мікробними ураженнями шкіри та суперінфекцією.

Псоріаз суттєво знижує якість життя пацієнта. Щорічно відзначається постійний ріст захворюваності, особливо в дитячому і молодому віці, зростає кількість тяжких випадків захворювання.

Відомо, що у пацієнтів з псоріазом достовірно підвищується ризик тяжких хронічних захворювань: діабету І та II типу, артеріальної гіпертензії, серцево-судинної патології.

Втрата працездатності є найважливішим соціально-економічним наслідком псоріазу з тяжким перебігом та/або псоріатичного артриту. Вона може мати місце вже на ранній стадії розвитку хвороби і стає пожиттєвою проблемою.

Псоріаз виникає гостро з висипів дрібних, діаметром від 1 до 5мм, яскраво рожевих папул, що невидимо покриваються сріблясто-білими лусочками. Папули поступово збільшуються в розмірах і перетворюються на бляшки різної величини, що різко відокремлені від неураженої шкіри. Бляшки часто зливаються між собою, утворюючи значні за розмірами вогнища з неправильними обрисами, в окремих випадках ураження шкіри набувають універсального характеру.

Псоріатичні висипи можуть локалізуватися на будь-якій ділянці шкіри, як правило, симетрично. Улюблена локалізація висипів – на розгинаючій поверхні рук та ніг, особливо на ліктях та колінах у ділянці крижів і волосистої ділянки голови. Тут псоріатичні бляшки утримуються особливо довго, інколи залишаючись тривалий час у вигляді так званих «чергових бляшок».

У ряді випадків псоріаз ускладнюється ураженням суглобів, переважно дрібних (кисті та ступні), рідше – великих. Спочатку хворі відчувають лише біль, а згодом спостерігається припухання суглобів і обмеження їх рухомості (артропатичний псоріаз). Під час рентгенологічного обстеження виявляють явище остеопорозу й звуження міжсуглобових щілин.

Свербіж у разі виникнення хвороби необов’язковий, проте він нерідко зустрічається, особливо у гострий період.

У розвитку псоріазу розрізняють три стадії:

– прогресуючу (гостру);

– стаціонарну;

– регресуючу (стадію завершення).

Визначення стадії хвороби має важливе значення для призначення раціонального лікування.

Інколи у хворих за умови несприятливого перебігу хвороби, особливоуразі неправильного лікування, може виникнути дифузне ураження всього шкірного покрову (псоріатична еритродермія).

За наявності псоріазу досить часто уражаються нігті, що проявляється виникненням на нігтьовій пластинці множинних крапчастих заглиблень, як на наперстку, можливе розшарування та потовщення нігтів.Загальний стан хворих при псоріазі, його типовій формі, не порушується.

Перебіг псоріазу хронічний, рецидивуючий, загострення частіше спостерігається восени та взимку (зимовий тип), рідше – улітку (літній тип). Загострення відбувається через різні проміжки часу – від кількох місяців (частіше) до кількох років (дуже рідко).

Лікування хворих псоріазом повинне бути комплексним та індивідуальним. Для досягнення кращого терапевтичного ефекту необхідно добре обстежити хворого і провести міри по усуненню факторів, що провокують та усугубляють перебіг хвороби. При виявленні порушень з боку нервово-ендокринної системи чи внутрішніх органів проводиться відповідне лікування. Необхідно вилікувати вогнище хронічної інфекції (тонзиліт, гайморит, холецистит та інше).

Єдиної дієти для хворих псоріазом немає, так як вона призначається індивідуально, в залежності від характеру обміну речовин у хворого. Якщо псоріаз є у хворого з ожирінням – необхідно зменшити вживання жирів, вуглеводів, білків. Є непогані результати лікування хворих при суворій вегетаріанській дієті.

Хворі на псоріаз повинні постійно знаходитися під спостереженням лікаря-дерматолога, відвідувати його щонайменше двічі на рік.

Для попередження рецидивів необхідне ультрафіолетове опромінення (восени та взимку) хворих, страждаючих на зимову форму псоріазу, проводити профілактичні курси вітамінотерапії, санацію вогнищ фокальної інфекції та санаторно-курортне лікування. Велике значення для попередження загострення хвороби є заняття спортом згідно віку хворого, дієта, відмова від алкоголю та куріння.

Під час ремісії хворим необхідно уникати переохолоджень, застуди, перегрівання, перевтоми. Хворому бажано більше знаходитися на свіжому повітрі, улітку корисний частий відпочинок на річці та на морі, але берегтися на сонці, не отримати сильних опіків, оскільки це теж може бути причиною рецидиву хвороби. Такі рекомендації необхідно виконувати, вони спричинюють зменшення кількості рецидивів та збільшення продовження періодів клінічного одужання.

З. Гриценко, районний лікар-дерматовенеролог