Спасибо вам, люди!
Волею судьбы наша семья вынуждена была переехать в январе 2015 года из Дебальцево в село Лютенька. Купив дом практически вслепую, по Интернету, ехали в неизвестность. И не разочаровались. Лес, речка, живописное село, но главное – люди. С первых дней пребывания селяне окружали нас вниманием: кто советом, кто делом, кто инвентарем, кто посадочным материалом. Две добрые женщины Н. Кононенко и Н. Карпенко, сосед Иван Романович, семья предпринимателей В. и Е. Козык не только помогали нам, но и поселили еще несколько семей наших земляков. Вскоре, перезнакомившись, круг наших друзей расширился. Наши соседи по улице – семьи Пашко, Ирклиевских, Вовк – опекали нас ежедневно. А совсем недавно, когда остро стал вопрос обеспечения дома питьевой водой, мы никогда бы не решили его без помощи добрых, отзывчивых людей: П.П. Хоменко, директора производственного подразделения СТОВ им. Шевченко АФ им. Довженко; Г. Гавриленко, семей Г. и Н. Вовк, Н. и В. Скаженык. Благодаря практической помощи, личному участию этих людей мы решили неподъемную для нас проблему. Низкий вам поклон!
Да, мы скучаем по родной стороне, по дому, по тем товарищам и соседям. Мы не забываем их и не теряем связи, но к счастью прибавляем новых светлых, щедрых на добро, искренних людей, которые теперь с нами не только в горе, но и в радости, и приняли нас в свою большую, соседскую, Лютеньскую семью!
Семья Антоховых
***
Шановна редакціє!
Дозвольте мені привітати наших медпрацівників Розбишівської амбулаторії, усіх, навіть тих, хто знаходиться на заслуженому відпочинку, з професійним святом. Побажати їм і їхнім сім’ям міцного здоров’я, щастя, благополуччя, злагоди і миру. Любові від коханих і дітей та поваги від людей. Залишайтеся такими, як ви є – добросовісними, щирими і веселими. Трудіться ще довго і приносьте людям радість і добро. Нехай ваші руки ніколи не знають втоми, а серце – болю. Нехай вас супроводжує тільки удача. Нехай Господь благословляє вас і ваші сім’ї. З святом, дорогі рятівники!
Також хочу привітати з професійним святом працівників Гадяцької ЦРЛ, особливо реанімаційне і поліклінічне відділення. Бажаю усім міцного здоров’я, щастя, взаєморозуміння у родинах, любові від коханих і дітей та поваги від людей. Залишайтеся такими ж добросовісними, ласкавими, щирими і мудрими. Нехай на вашому шляху ніколи не буде перешкод. Нехай вас супроводжує завжди удача і добро. Будьте щасливі і здорові, дорогі наші рятівники.
Перші ніж подякувати, прошу вибачення у вас, Світлано Вікторівно, за допущену нами помилку. Я диктувала, а донька писала, я не перевірила. Прошу тисячу разів вибачення.
Тепер хочу подякувати Вам особисто за вашу ласку і любов до нас, пацієнтів. За вашу чуйність і доброту, за ваше привітне ставлення до нас. Якраз випала нагода подякувати, хоч із запізненням. Дев’ять років тому захворів мій чоловік на пневмонію, десять діб лежав у реанімації. Надії майже не було. Як трохи стало краще перевели у терапевтичне відділення, лежав він у палаті №7. На той час завідуючою була Олександра Тичиніна. А Ви, Світлано Вікторівно, були його лікуючим лікарем. Ви всі гуртом врятували мені чоловіка, дякую Богу, що у нас є такі лікарі, як Ви та всі інші. Бажаю усім вам міцного здоров’я щастя і благополуччя. Нехай Господь з високого неба пошле вам всього, що треба, а Матінка Божа – Цариця Свята – дарує вам довгі й щасливі літа.
З повагою Ганна Кузьмич, с. Розбишівка
***
Із нагоди наближення свята – Дня медичного працівника – хочу привітати і висловити слова щирої вдячності лікарю від Бога, хірургу Гадяцької ЦРЛ В. Кулику та всім працівникам хірургічного відділення за високий професіоналізм, чуйність, доброту, увагу до пацієнтів.
З повагою Лілія Кіт
