«Украв я у нього, а він у мене…пасажира!»
Відразу після виходу попереднього номера тижневика не забарилась і реакція на одну із публікацій, а саме: «У Гадячі палять автобуси і залякують перевізників – злочинність пішла на спад» (http://bazarmedia.info/novini/podjii/3885-u-gadyachi-palyat-avtobusi-i-zalyakuyut-pereviznikiv-a-zlochinnist-pishla-na-spad). До редакції особисто прийшли головні герої відеозапису, описаного в статті – Тарас Солдатов та Іван Сало. Обоє стверджували, що інформація, подана у публікації, не правдива і не відповідає подіям, які відбувались насправді.
Натомість вони розповіли нам своє бачення конфлікту і попросили висвітлити їхню думку на сторінках нашого тижневика.
Тому далі переповідаємо вам іншу версію історії.
Ще із 2001 року між місцевими перевізниками існує конфлікт, як пояснюють вони його самі, «украв я у нього, а він у мене…пасажира!» Відтоді час від часу між бізнес-конкурентами виникають сварки, про які ніхто б, можливо, і не дізнався, якби не оприлюднене відео і хвиля обурення.
На записі чітко видно, що автомобіль, власником якого є Іван Сало, стоїть серед дороги і заважає руху маршрутки «Київ – Охтирка». Пасажири маршрутки кажуть, що це авто спинилось навмисно, а Іван Сало стверджує, що зупиняти, а тим паче когось залякувати вони із Тарасом Солдатовим не збирались. Каже, що дійсно його «Рено Трафік» стало посеред дороги через несправність, усунувши яку, вони звільнили дорогу і відразу поїхали із місця події.
Аналізуючи далі відео, також не зовсім зрозуміло, чому водій охтирської маршрутки, рухаючись «гадяцькою» горою, не поїхав прямо, старим мостом через Псьол, як мало б бути, а звернув на новий міст. До того ж, сьогодні достеменно невідомо, хто саме знімав це відео і звідки воно опинилось у Віктора Клітинського, який і надав нам його для оприлюднення.
Натомість Тарас Солдатов та Іван Сало звинуватили Віктора Клітинського у неправомірних діях, вчинених по відношенню до них. Виявляється, у той же день, коли відбувся підпал автобуса підприємця, Іван Сало звернувся до правоохоронців і заявив, що Віктор Клітинський, погрожуючи зброєю, викрав його авто. Проте невдовзі заяву забрав, бо правоохоронці порадили вирішити все мировою. Викрадене авто йому повернули, на тому все й закінчилось.
А от історія Тараса Солдатова тільки почалась. Того ж дня, коли він звернувся із коментарями до редакції, у його особистому мікроавтобусі хтось прострелив лобове скло. Він викликав правоохоронців і написав заяву у поліцію. Тарас пов’язує останні події між собою і підозрює ту ж особу, із якою давно конфліктує.
Загалом, дуже заплутана історія. І правоохоронні органи можна зрозуміти – вони прагнуть вирішити цю проблему мирним шляхом. Але якщо протягом 16 років «війна» не лише продовжується, а й набирає обертів, то у подальшому ми можемо дочекатись непоправної біди.
«Базар Медіа в Україні»
Фото надане Т.Солдатовим
У ході розмови із чоловіками пролунала інформація, що гадяцьких перевізників давно намагаються «прибрати із ринку». Нібито їм надходили телефонні дзвінки, у яких невідомі попереджали про те, що скоро у нашому районі з’явиться новий легальний перевізник. І умови для місцевих ставлять досить чіткі: або працюють із цим «новим перевізником», або не працюють взагалі. То, можливо, усі ці події сигналізують про прихід нових людей на ринок перевезення пасажирів?
Банддити що одні, що інші.
Здорова конкуренція і чесний бізнес завжди на користь Державі. Та не в нашому випадку. Влада відсутня, закони не працюють, економіку навіть не здогадуються з якого боку починати відбудовувати. Тому не бачу ніякого сенсу визначати винних чи правих в даній ситуації. Наші вчинки, породжені безглуздою політикою вельможів, ведуть до повного краху.
Щоб виростити здорову, розумну, сильну і щасливу дитину треба татові і мамі бути такими. Те ж семе можна сказати відносно України. Де ж таких батьків найти в даний час. Здається в Україні таких не має. Рано чи пізно вони зявляться. Але це буде в другому житті.