«Рибалка – це як вірус, який не лікується»

Пристрасть до рибальства у Сергія Дейка з 11 років. З’явилася вона завдяки дядьку, який частенько брав із собою хлопчину на риболовлю. Тоді ж купив і першу вудку, та ще й за свої, зароблені гроші.

Доводиться раненько вставати, щоб усе встигнути, але це не проблема. Раніше рідні сердилися, говорили: «Навіщо ото такі гроші, та ще й весь вільний час тратити».

Тим паче в наш час рибальство дорогувато обходиться, а рибалить Сергій круглий рік. Зараз захопився підводною риболовлею. «Зимою рибалити люблю, холод зовсім не лякає, тим паче, що робота в мене така, що я звик до холоду. Рибалю від сходу сонця і до заходу. Улітку у спеку дуже не всидиш, тільки зранку можна. Приїжджаєш близько 18.00 вечора з роботи, а о 6 ранку уже на роботу». На даний час більшість займаюся підводною рибалкою. Оскільки знаряддя коштує немало, все доводилось купувати частинами. Це цілий арсенал: вудки, спінінги, костюми, макушатники, дещо доводилося замінювати саморобним, наприклад «грузики». Також все є для підводної рибалки: костюм, маска, носки, ласти, рукавиці, рушниця, ліхтарик. Костюм навіть зберігає у шафі, щоб не пожмакався. «Спочатку дружина сердилась, говорила: «Твоя рибалка, як вірус, який не виліковний». З часом звикла, на день народження подарувала вудку, але на рибалку не ходить».

Своє захоплення Сергій розділяє із друзями, але буває, що збираються сім’ями та йдуть на декілька днів. У Вельбівці взяли громадою в оренду озеро всього учасників 217 чоловік, три роки його зариблювали, самі ж складалися коштами, зараз сторожують по черзі.

«Більшість рибалю на Пслі, там ловиться сом, щука, лящ. Їздимо і по області. Узимку були на морі (Кременчуцьке водосховище ), на Сулі 2-3 дні, минулого року їздили на Сейм. Кума «присадив» на підводну охоту, тепер частенько плаваємо вдвох. Плануємо поїхати і на Дніпро порибалити. До речі, минулого року риби було дуже мало, цьогоріч ніби більше. Постійно боремося із браконьєрами. Років 2 тому у Бобрику зняли сітки, близько півтора кілометри.. Сам сітками не ловлю, навіть не знаю, як їх правильно і ставити». Вправляється з трофеями Сергія  його дружина Наталя, сам рибалка таким не займається. Проте хвалиться, які смачні консерви вона готує із спійманої ним рибки. Якщо хороший улов, то роздають друзям. Юшку на риболовлі варять тільки на свята. «Найбільшу рибину витягували учотирьох, рибалили тоді під Горлівкою (Донецька обл.), де спіймали товстолоба  вагою 35 кг. Тягли його хвилин 40. Нещодавно поїхали на щуку, а попався товстолоб 12 кг. Буває, приходимо на річку, перше, що робимо, прибираємо берег, розуміючи, що все буде у воді. Дно Псла майже повністю покрите пляшками,  починаючи від лодочної і закінчуючи «Олександрією». Людям, мабуть, дуже тяжко викинути їх у смітник, який знаходиться поряд, краще у воду».

Цікава історія

«На кожній рибалці так щось і станеться. Було це на 3 пляжу минулого року. Уже темніло, я випливаю з-під води з ліхтариком, усе, як повинно бути, навіть не міг і подумати, що там може хтось купатися. Бідна дівчина вискочила так швидко, мабуть, і сама не знала, що вміє так бігати. Спочатку в обох був шок, а потім разом сміялися».

У день рибалки, який відзначають 10 липня, Сергій побажав кожному з любителів закинути вудку. Нехай не тільки в цей день, а й в будь-який, літній чи зимовий, вас чекає удача і хороший кльов. Бажаю великої риби і хороших попутників, надійної наживки і, звичайно, нехай рибальство приносить чисту насолоду. Колектив нашого тижневика, також приєднується до побажань.

«БМ»