Молочні кооперативи – бути чи не бути?

2 березня у приміщенні Бобрицького Будинку культури відбулися збори з місцевими жителями та жителями сусідніх сіл з приводу закупівлі молока.

На зібранні були присутні громади сіл Бобрик та Веприк, голова РДА Олексій Матюшенко, голова районної ради Володимир Нікітенко, голова обласної сільськогосподарської дорадчої служби Світлана Андрієнко, начальник районного управління ветеринарної медицини Андрій Жученко, молокозаготівельник Олександр Удовиченко.

На початку засідання Андрій Жученко представив «Програму організації закупівлі молока в особистих селянських господарствах населення на території Гадяцького району». Потім Світлана Андрієнко розповіла про кооперативи, які вже функціонують у Решетилівці та Козельщині та мають одного молокозаготівельника і фіксовану ціну на молоко.

«Кооператив – це маленьке сільськогосподарське підприємство, яке засноване самою громадою, жителями, які проживають в селі.  Для початку створення кооперативу необхідно організувати ініціативну групу майбутніх членів. Варто врахувати, що в процесі реєстрації може брати 3 людини, але засновники та члени молочного кооперативу мають абсолютно рівні права. Для старту знадобиться певний фінансовий капітал, близько 500 тис. грн. Для цього потрібний інвестор, це може бути переробне підприємство або чийсь приватний бізнес. Відповідно даного об’єднання створюється статут, в якому чітко визначається, яка кількість поголів’я утримується в даній місцевості та яку кількість молока дане об’єднання може заготовити через молокоприймальний пункт. Але з молока потрібно зробити продукт, воно повинне відповідати всім санітарним вимогам. Молоко потрібно здавати у приймальний пункт не пізніше години після видоювання, потім воно обов’язково повинне зберігатися у холодильному обладнанні. Ємність, у якій знаходиться продукт, обов’язково повинна бути закритою (а не банка без кришки і стояти на дощечці під забором). 

Стосовно ціни на молоко. Кожне приватне підприємство має зробити економічний прорахунок цін на молоко, розробити програму холодильного обладнання. Виробники повинні задекларувати ціну, не нижчу 70% від тієї ціни, яка сформувалася у господарствах громадського сектору. Населення уже само домовляється з виробниками, як саме буде проводитися розрахунок за товар: чи кожного дня, чи за певний термін».

Але… Основними критеріями по виробництву та реалізації молока є санітарні вимоги. Селяни впевнені, якщо створити молочний кооператив, то близько 40%  молока він не прийме, якість не буде відповідати нормам. Щоб якість сировини відповідала нормам, потрібно ретельно дбати про здоров’я тварини. Для цього ветеринарний лікар повинен робити огляд, а для цього також потрібні певні кошти. І щодо кооперативів: де взяти кошти, хто буде фінансувати, якщо саме обладнання для охолодження молока коштує близько 65 тис. грн (на 1250 л)?

Корови в селі – чи не єдиний дохід для селян. Люди хочуть стабільну плату за молоко, нехай буде і 4 грн, тільки щоб ціна кожного дня не змінювалась.

Проговоривши з місцевими жителями годину, вихід так і не знайшли. Домовились зібрати активістів села та поїхати до тих сіл, у яких уже існують кооперативи, щоб побачити механізм роботи на власні очі , а потім вирішувати, як жити далі.

У багатьох розвинених країнах молочні фермерські кооперативи займають істотну частку на місцевому ринку. Найбільший молочний кооператив сьогодні –  Friesland Campina. Цей кооператив забезпечений потужною матеріально-технічною базою для збирання, зберігання і переробки молока. До речі, із метою забезпечення стабільного надходження високоякісної продукції на ринок зарубіжні сільгоспкооперативи із самого початку свого функціонування встановлювали правила відносно якості і термінів поставок продукції для переробки по контрактах із фермерськими господарствами. Наприклад, для членів молочних кооперативів у скандинавських країнах існують власні правила годування, утримання, доїння корів, а також транспортування молока. За недотримання цих вимог до власників господарств застосовуються жорсткі заходи впливу.

Оксана Руденко