Шкільний скандал: бив чи не бив?

Місто підірвала шокуюча новина: батьки учнів 6 класу Гадяцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 звинувачують директора у рукоприкладстві. Кажуть, директор, а він же і педагог із математики, через незнання предмету може дати потиличника або ж за шию потягати. Батьки, втомившись терпіти знущання над своїми дітьми, вирішили діяти рішуче.

Спочатку скликали термінові батьківські збори. Після цього усі гуртом відвідали міський відділ освіти, молоді та спорту, де виклали усі свої претензії та невдоволення головному міському освітянину. Чи буває дим без вогню і до чого домовились, ми поцікавились у всіх сторін причетних до інциденту.

Станіслав Бутенко (начальник відділу освіти, молоді та спорту міської ради) відреагував на прохання прокоментувати ситуацію досить стримано:

«Факту побиття не підтверджено – усе тільки на словах. Виникло непорозуміння між батьками та вчителем. Батьки скаржаться на Анатолія Саська, кажуть, що діти не розуміють математику, а викладач через це тисне на них психологічно.

Відразу після сигналу комісія провела службове розслідування – не фаховості цього працівника не виявлено. Були присутніми на уроках – усе в нормі. Із дітьми розмовляли у присутності соціального педагога: учителя не бояться, але й не розповідають нічого. Психологічний стан учнів сприятливий.

Анатолій Олександрович після розгляду справи відмовився від викладання у цьому класі. Усі батьки про це повідомлені. Претензії вичерпані».

За коментарем ми звернулись і до самого винуватця події Анатолія Саська. Педагог спочатку відмовлявся давати будь-який коментар, але у ході розмови не стримався і почав говорити:

«Тут внутрішньошкільний конфлікт. Діти тут взагалі ні до чого. Це конфлікт лише між класним керівником і мною (у подробиці не вдаватимусь).

Можна звинувачувати кого завгодно і у чому завгодно. Довести я нічого не зможу. Була перевірка, порушень чи якихось фактів не виявлено. Дітей опитали, ніхто нічого не підтвердив, фактів немає.  

Мене принизили як учителя – за один день із педагога я став чортом із рогами! 25 років мого вчителювання усе було добре. І все перекреслили одним днем».

Анатолій Сасько зізнається, що інколи сварив своїх учнів, але тільки по ділу. Каже, що не знати таблицю множення у 6-му класі – це соромно. Тому й гримав на дітлахів.

Викладач зізнався, що відмовився від викладання у цьому класі, і наголосив, що не повернеться до викладання навіть якщо проситимуть.

Зізнаємось чесно, у процесі підготовки статті до друку ми ретельно збирали інформацію про Анатолія Саська. І відгуки про нього, чесно кажучи, не дуже схвальні. Директорське крісло третьої школи чоловік зайняв у 2011 році. До цього керував Петрівсько-Роменською школою. Так от самі петрівчани розповідають, що після переводу Анатолія Саська у Гадяч колектив Петрівської школи святкував звільнення так гучно, що про це знало усе село. А ті, кому хоч раз доводилось спілкуватись із педагогом, зізнаються у тому, що Анатолій Сасько – людина досить специфічного характеру. Про те, що з ним не «уживаються» його ж учні, свідчать і часті надписи неприємного змісту на стінах школи №3.     

Не обійшлося і без обговорення ситуації громадськістю. Тут думки розділились.Частина стала на захист дітей, але були й такі хто замовив словечко за педагога. Педпрацівники вступились за колегу: нарікають на невихованість нинішнього молодого покоління та ситуацію всередині родин. Нібито самі батьки і діти винні в усіх негараздах, які виникають у школі. А педагогічний колектив найчастіше стає просто жертвою у подібних ситуаціях.

Але ж і диму без вогню не буває, і з цим згоден певний відсоток людей. І не всі вчителі такі вже білі та пухнасті… І не дуже легко розібратись, яке  саме обличчя криється за маскою добропорядного педагога.

Висновок один: потрібно встановлювати відеоспостереження або, на крайній випадок, конфліктні ситуації записувати на телефон (благо, у кожного малюка зараз є сучасний смартфон). Тоді вже й у учня не виникатиме приводів «сісти на голову» викладачу, а у сумлінного педагога рука не підніметься «віддячити» неслухняним дітлахам.

Усі згоджуються в одному – репутація школи, яку своєю сумлінною працею та педагогічним умінням вибудовував кілька десятиліть поспіль увесь педагогічний колектив,зруйнована в пух і прах. І тепер відновити її буде ой як нелегко. А місцеві освітяни повинні були б тричі задуматись, перш ніж продовжувати співпрацювати із цією людиною.  

Оксана Кириченко

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про порядок призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів державної форми власності за результатами конкурсного відбору.

У ході засідання уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підкреслив, що відповідно до постанови директори будуть обиратися не за вказівкою керівника області чи району, а конкурсною комісією, яка складатиметься із фахівців, представників громадськості, батьківських комітетів та навіть учнів.

Нова якість української освіти, підкреслив він, буде «з новою якістю директорів шкіл, у яких світяться очі, у яких є бажання змінювати систему освіти, які отримають додаткові повноваження і автономію щодо управління кожною школою разом зі своїм педагогічним колективом, батьківським комітетом і учнями, які навчаються в цій школі».