«Мітили» кущі і сухостій, а спиляли дуби

30 січня у лісопосадці поблизу с. Харківці невідомі особи випиляли 38 дубів. Тут і починається дивина – по акту на цій ділянці мала б проводитись чистка дерев, які заважають лінії електропередач, а випиляли красені-дуби, що росли на значній відстані від ЛЕП. І це вже, на жаль, не перший подібний випадок у районі. Скільки ще могли б чекати наші керманичі і робити вигляд, що все в порядку?

Аж ось небайдужі гадячани ткнули всіх носом, і нарешті в РДА було скликано термінову нараду. На ній же й мали радитись і шукати варіанти по збереженню лісових масивів району та недопущенню безкарної вирубки лісів.

Запрошених було вдосталь: тут і перші особи району, і керівники організацій, прямо причетних до управління лісами, і приватні підприємці, які займаються випилюванням лісу в районі, і сільські голови, і ті, кого просто «бере за душу» ця вкрай важлива проблема. Тож радитись було кому, а от чи вийшло щось дієве?

Де і хто рубає ліс?

Спершу про вирубки у лісогосподарстві розповів присутнім Олександр Пішняк (директор ДП «Гадяцьке лісове господарство»). 

30 тисяч 300 га становить площа лісгоспу в межах Гадяцького району. Протягом минулого року в районі випиляли 96 тис. кв. м деревини на двох ділянках: 446 га  вибіркових рубок лісу і 352 га суцільних рубок лісу. Але середня щільність лишилась колишньою: скільки вирубали – скільки ж і посадили. Із випиляної деревини лісгоспом заготовлено 95 тис. куб. м деревини. Її використали для потреб АТО, а також для забезпечення населення дровами та пиломатеріалом.

За  спеціальне використання лісових ресурсів (рубки лісу) ДП у бюджет Гадяцького району сплатило  1 млн 391 тис. грн. 

Також прийнята програма збереження та примноження лісових насаджень – минулого року на землях, непридатних для с/г користування, створено 1970 га нових лісів. Таким чином постійна площа лісових земель заліснена. І, зі слів директора ДП, у них немає потреби вирубувати ліси, навпаки йде процес відновлення.

21 тис. га лісів у районі користується держлісгосп, близько 5 тис. га використовує «Агроліс», 692 га користувачем є с/г підприємства, решта ж, а це 2713 га, обраховуються як «безхозні» або не надані у користування. Якщо вірити звітам, користувачами «нічийних» є сільські ради.

Зі слів Олександра Пішняка, крадуть саме там, де не забезпечена охорона лісу. Адже лісгосп має функції охорони лише  над тими лісами, які за ним закріплені. ДП просило передати «безхозні» ліси їм на баланс, але поки що серед голів с/г рад охочих не виявилось, кажуть, на це немає коштів.

Згідно положення, яке урочисто продекламував В. Фролов (директор РЛП «Гадяцький»), на території ландшафтного парку заборонені рубки головного упорядкування. У господарській зоні дозволяється рубки догляду, санітарні рубки і ін. згідно наявних матеріалів упорядкування, виготовлених інститутом, який має на це ліцензію, та на підставі погодження обласного управління охорони навколишнього природнього середовища. На сьогоднішній день порушень по вирубці лісу немає. За санітарними рубками лісу на території ЛП слідкують самі користувачі (держлісгосп і «Агроліс»).   

Про порядок розчистки дерев, які знаходяться біля ЛЕП, розповідав старший майстер Гадяцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» Г. Терещенко.

Виходячи із розташування району, більшість ЛЕП проходять у лісопосадках і лісах. 90% відключень електроенергії напряму пов’язано із падінням дерев та гілок на мережі.

Відповідно до закону про охорону електромереж охоронна зона повітряних електромереж напругою до 20 кВ складає 10 м. Згідно п.7 правил охорони електромереж, уздовж повітряних ЛЕП, що знаходяться у лісових та інших зелених масивах, прокладаються просіки. На висоті понад 4 м  прокладаються просіки завширшки не менше відстані між крайніми проводами повітряної лінії (відстань між проводами всередині + середня довжина дерева).

Зі слів майстра, згідно цих правил і були вимічені дерева у харківецькій лісосмузі.

«Агроліс» вимічає тільки дуби чи й погані дерева?

Таке питання у ході наради пролунало у бік держагролісництва.

Повертаємось до історії із 38-ма дубами. Як виявилося, на цю ділянку лісосмуги є відповідні документи, виписаний лісорубний квиток. Як пояснив представник Гадяцького держагролісництва, до них звернулись місцеві РЕМівці – випиляти дерева, бо вони загрозливі для ЛЕП.

Цікаво, що у РДА створена комісія по обстеженню захисних лісосмуг, що знаходяться за межами населених пунктів. У її повноваження входить розгляд заяв для проведення обстежень полезахисних лісосмуг поза межами населених пунктів. Найбільше заяв надходить від Гадяцької філії ПАТ «Полтаваобленерго».

І цього разу було так само – комісія у складі представника управління АПК (В. Гавеля), працівника Полтавської обласної інспекції охорони навколишнього природнього середовища, представника із відділу лісництва і спеціаліста з екології виїхали (а можливо, тільки підписалися в акті) на місце і склали акт. Із цим актом звернулись до держагролісництва, яке надало порубочний квиток і провело вимітку дерев. Далі все просто – виконавець робіт заключає договір із сільською радою  і в подальшому сплачує попневу плату за кожне спиляне деревце.

Голова Сарівської сільради Олег Виноградов також поставив свій підпис у дозволі на вирубку дерев. Але тепер він стверджує, що то був обман: «У акті було сказано «Поодинокі сухостійні дерева. Ми давали дозвіл випиляти кущі і сухостій. А зрубали дуби у сплошну».   

Двоє із трьох причетних з’явились…

Як виявилося, до події причетний  ПП Цінченко, ТОВ «Полтаваагроліс» (підприємець, який виграв тендер на постачання дров у Гадяцький район). За логікою саме цей підприємець має право на спилювання сухостою, але, як заявив сам пан Цінченко, пиляв дані дуби таємничий приватний підприємець Руденко. Хто його наймав – невідомо, але вивозом цих дерев займався сам ПП Цінченко. Цього дня на вирубці дубів був його автомобіль і його працівники. Цінченко заявляє, що він мав перевезти деревину людині, яка її придбала у Руденка. Як Руденко міг продавати наші дубочки, не зрозуміло. І де сам товариш Руденко, також хочеться запитати?

Як бачите, шановні читачі, історійка досить заплутана. Невже пан Цінченко, який співпрацює з Руденком уже певний час, не знає, де його знайти?

Місцеві активісти, які ініціювали нараду і обіцяли навести прямі докази корупційних дій влади та імена тих, хто займається крадіжками лісу, так нічого і не розповіли. Уся розмова звелася до звинувачень, але фактів скоєння злочинів ми так і не почули. Присутній на нараді начальник місцевого відділу поліції зобов’язався розібратись у справі. Тепер вже правоохоронні органи будуть дізнаватися, хто вимітив дуби, чи справді вони входили у зону вирубки, і чи спиляли те, що значилось у лісорубному квитку? У цій справі «замішано» так багато осіб, але чи знайдуть винного?

Як констатували присутні вже після засідання, від самої наради результату – нуль.

Оксана Кириченко

У Гадяцькому районі безперешкодно функціонують приватні пилорами. І найбільше їх зосереджено у Лютеньці та Соснівці. І якщо усю деревину, що заважає ЛЕП, і сухостої випилюють на потреби району, де ж тоді беруть сировину приватники? Крадуть  так само безперешкодно у тих же лісах?