Врятуймо рятувальників!

Останнім часом ми більше критикували місцевих рятувальників аніж хвалили. А тепер, побувавши нещодавно на пожежі і на власні очі побачивши цей без перебільшення «пекельний» труд,вирішили – настав час їх підтримати і хоч якось допомогти.

Ці люди із ранку до пізньої ночі допомагають тим, хто потрапив у складну ситуацію.

Не було жодного виклику, на який би вони не відреагували – починаючи із банального «зняти котика із дерева» і закінчуючи страшними аваріями та пожежами.   

За нашими спостереженнями останні кілька років рятувальникам катастрофічно не вистачає кадрів. Цей факт підтверджує і Василь Губський (начальник Гадяцького РС ГУ ДСНС):

«Ще у червні 2012 року штат пожежної частини складав 29 чоловік. Тоді у караул заступали 6 осіб (із них 2 водії). У реальності 2 пожежних автомобілі (бойовий і резервний) були готовими до виїзду.

Зараз штат зменшився на 7 одиниць – скоротили 4 пожежних і 3-х водіїв. Згідно норм бойовий штат на 1 автомобіль складає 6 чоловік, а фактично виїжджає троє (водій, офіцер і боєць). Резервні працівники проживають у селах району і не завжди можуть зреагувати швидко. Тому за необхідності залучаємо на допомогу людей після чергувань і керівний склад. Знаючи складну ситуацію допомагають працівники Гадяцького елеватора і часто на підмогу виїжджають Зіньківські, Лохвицькі і Миргородські рятувальники.» 

Тож враховуючи потреби сьогодення кількісний особовий склад місцевих МНС-ників навпаки вимагає збільшення штатних одиниць. Одним із варіантів допомоги рятувальникам може стати створення добровільної пожежної охорони, звісно на основі матеріального і пільгового стимулювання добровольців та постійного оновлення пожежної техніки і обладнання за рахунок місцевих громад. По простому кажучи «давайте скинемося».

А чому б ні? Адже ми й самі бачимо, як би не намагались наші рятувальники впоратись своїми силами, все ж рівень забезпеченості пожежної частини, на нашу думку, дуже низький. І головною причиною цьому, у першу чергу, є недостатня кількість як працівників, так і матеріально-технічного оснащення підрозділів.

Закордонний досвід показує, що створення добровільної пожежної охорони (ДПО) є найбільш раціональним засобом протипожежного захисту. У більшості розвинених країн ДПО організована на принципах грошового стимулювання персоналу. Це може бути, як у вигляді пільг, так і у вигляді погодинної оплати праці за гасіння пожеж чи чергування.

Кількісний склад підрозділу ДПО визначається зі встановленої вимоги про те, що час прибуття оперативного підрозділу на місце виклику не повинен перевищувати 8 хв. При цьому добровільні пожежні, які виявили бажання працювати, за час, що був проведений на оперативній роботі з гасіння пожеж отримують зарплату за основним місцем роботи.

Хто ж за це все платитиме? Фінансові витрати на виплату зарплати добровільним

пожежним компенсуються із коштів органів місцевого самоврядування. Також, усі добровільні пожежні в обов’язковому порядку підлягають страхуванню на випадок загибелі, травмування або одержання інвалідності при виконанні оперативної роботи. 

За кордоном добровільні пожежні формування створюються в основному у сільських населених пунктах, або у містах із чисельністю не більше 50 тисяч осіб. Світовий досвід свідчить, що у країнах Європи добровільними пожежними формуваннями ліквідовується  30-40% пожеж на початковій стадії, а в Україні – лише 3-4%. 

То чому б і нам не спробувати? Адже давно вже зрозуміло, що нашим рятувальникам потрібна допомога і чим оперативніша, тим краще. Сподіваємось керманичі міста та району, голови сільських рад почують нас і нарешті почнуть шукати шляхи вирішення проблеми, а не просто слухати звіти на нарадах і вдавати, що усе в порядку. Бо, як кажуть: «Не доведи Господи»

«Базар Медіа в Україні»

Фото Олександра Товстого

У США чисельність пожежних становить 1 148 850 чоловік, із цього числа

321 700 професійних пожежних (28 %) і 827 150 пожежних добровольців (72 %).

У США добровільні пожежні виїжджають на чергування, коли їх викликають. Добровольці гасять пожежі безкоштовно, вважаючи, що в такий спосіб допомагають своєму місту або селищу.  Гроші на їх екіпірування та навчання надходять із місцевих бюджетів. Необхідна техніка та спорядження здобувається пожежним округом як за

рахунок податків, так і за рахунок акцій зі збору засобів. 

У Франції з 250 тис. борців з вогнем лише 50 тис. (20 %) – професіонали. Інші – добровольці. У великих містах, на які доводиться найбільша кількість надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж, їх ліквідацією займаються професіонали. А от у провінції основна «ударна сила» – добровольці. Місцеві пожежні крім гасіння пожеж виконують функції рятувальників.