«А де селфі очільників міста на фоні заметів?»
Це питання неабияк турбувало гадячан, коли місто засипало снігом. Ну дуже вже люблять наші керівники виставляти фото на фоні зробленої роботи. А от під час боротьби зі снігом, мабуть, забули сфотографуватись…
І справді, святкові дні, м’яко кажучи, мало порадували гадячан.
І головною причиною цьому була навіть не відсутність води у кранах – хурделиця змусила попріти багатьох. Хіба що лінивий сидів вдома і чекав, поки хтось відчистить подвір’я, або, дивлячись із вікна на перемети, нарікав на поганючу роботу комунальної служби.
І як не прикро це визнавати, але у нас систематично зиму не чекають і не готуються до снігопадів. Тракторець почав чистити ще 8-го вночі, але снігу було так багато, що вправитись із ним було не під силу. Із горем пополам у перші дні снігової завіси комунальники пробили центральні та стратегічні дороги. А от маленькі вулички та провулки лишались непрохідними близько двох діб. Невдоволень, звісно, була купа – ніхто нічого не робить, тротуари не чищені, дороги не сипані… Окремі навіть «дякували» меру за організацію міського спортивно-масового заходу – і сніг відчистили, і м’язи підкачали!
Та все ж нічого сміятись – не усі знають, що на озброєнні місцевого «Комунсервісу» всього-на-всього 4 одиниці техніки (+2 трактори надали у допомогу приватні підприємці). А протяжність шляху, який необхідно відчистити, – 75 кілометрів! Ось і відповідь на усі питання. Кількість опадів була такою, що навіть наявні машини не встигали його прибрати. Люди працювали по 36 годин поспіль, не покладаючи зусиль, тож не гоже їх лаяти.
Протягом тижня під контролем комунальники тримали усе місто. Хоча, не будемо приховувати, вони ж самі погоджувалися, що почищено ідеально не скрізь (що вже казати, якщо навіть столиця із кількасотною армією снігоочисної техніки не впоралась, то куди нам із нещасними чотирма машинами). Але прохідність відновлена, підйоми посипані піскосумішшю, тож спасибі і на тому.
Не уміють тільки наші керівники допомоги просити. Сумніваємось, що хтось із місцевих бізнесменів відмовив би у наданні своєї техніки. Стали б гуртом – було б продуктивніше. Адже, як відомо, як роблять у купі – не болить у пупі…
Оксана Кириченко
У той час як наше місто завалював сніг, люди вели бесіди у соцмережах. З-поміж усіх коментарів, присвячених боротьбі зі снігом, цей вразив найбільше:
«…Да… Усе таки покоління наших батьків було більш людяним, чи думали не тільки за свою сорочку, а й за ближнього. Я теж пам’ятаю великі замети, і як вся вулиця (більшість чоловіки) виходили з лопатами до того часу, як піти на роботу, чистили не тільки біля двору, а й вулицю. А зараз сидять по домівках і виражають своє неподобство до нечищених дворів та вулиць. Якби кожен та по годинці почистив сніжок, і місто очистили б, і для здоров’я корисно. І ще мені дуже подобається, як сердяться водії в багатоквартирних будинках. На роботу виїхати не можуть – не прочищено. А якби з п’ятиповерхівки порахувати кількість проживаючих водіїв, та кожен по лопаті, та не тільки двір та вхід в під’їзди прочистили, ще й території не вистачило б. Все таки не навчило наш народ. Хочеш жити краще – почни з себе…»
Прекрасна стаття Оксани Кириченко. Гадячани мабуть помітили, що найстратегічнішою для новообраного очільника міста та підпорядкованих йому комунальників була площа перед кафе “Старе місто” по вулиці Лохвицькій та вуличка де живе сам мер. Нічого страшного гадячани почекають кілька діб.