Один у полі ти не воїн

Із початком анексії Криму, а згодом АТО на Сході, бути байдужим до долі моєї України я не зміг – пішов добровольцем.

Незвично було відчувати слабкість мого війська, оскільки армію, яку знищували багато років, армією і назвати  важко було. Та воякам на передовій не давали зневіритись волонтери. Вони допомагали таким блокпостам на передовій, де й командування не бувало.  Допомагали всім, чим могли (продукти, амуніція, одяг, маскхалати, засоби зв’язку), але найбільше чекали ми дитячих листів та малюнків.  Вони  як оберіг були для нас, як зв’язок із родиною, домівкою, власними дітьми.

Хочу подякувати членам громадської організації «Гадяцька народна рада», які неодноразово надавали допомогу 59-й мотопіхотній бригаді. Окрема подяка цим людям від командира батальйону підполковника Осадчого Василя Григоровича та солдат цієї бригади за надану допомогу.

Образливою є байдужість керівництва району та військового комісаріату, які жодного разу так і не зателефонували  поцікавитися, як ми, добровольці, там передовій. Адже один у полі ти не воїн.

Сергій Рева, с. Максимівка