Закон, який вносить зміни у види покарання за вчинення насильства в сім’ї
Із 5.03.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання питання відповідальності за вчинення насильства в сім’ї», яким виключено зі ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми») покарання у виді штрафу та виправних робіт.
Аргументом на користь прийняття змін до закону автори називали те, що застосування штрафів, як і виправні роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, не є ефективними, бо в переважній більшості вони впливають не на порушника, а на його сім’ю в цілому (або ж на саму особу, яка потерпіла від насильства, у тих випадках, коли правопорушник ніде не працює).
На даний час стаття 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення знаходиться в такій редакції:
«Вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), унаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї, тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільнокорисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.
Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом і застосовується на строк до п’ятнадцяти діб. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп».
Л. Олексієнко, провідний спеціаліст Гадяцького районного управління юстиції