Про незаконні вирубки лісу і не тільки…

«Паливна криза» вдарила не лише по гаманцях українців, а й по … лісонасадженнях. Народ, озброївшись бензопилами, кинувся до самозаготівлі. Проблему незаконної вирубки зачепили й на сесії районної ради, а працівники міліції вже зловили лісового «злодія» (про це читайте на стор. 6). Це та інше ми обговорили в інтерв’ю з директором ДП «Гадяцький лісгосп» Олександром Пішняком.

Підвищення цін на газ змусило людей повернутися до старого доброго методу – опалювання дровами. Відтак жителі району почали самовільно заготовляти сировину, а отже мова піде про незаконні вирубки.

Чи можемо говорити про масовість цієї проблеми?

– Особливих порушень самовільної вирубки не зафіксовано, бо люди самі не готові були до такої ситуації. У кого й раніше були обладнані твердопаливні котли, вони заздалегідь заготовляли дрова. Хоча невдовзі така проблема може гостро постати. Тому ми, проаналізувавши попит цього сезону, плануємо збільшити об’єм заготівлі. Тим більше, що ціни на газ знову ростуть…

До речі, у нас ще залишилися 500 кубів дров твердих порід, на які був особливий попит.

За Вашими словами, особливих порушень не зафіксовано. Але як прокоментуєте те, що збільшилася кількість тих, хто продає деревину? Тільки за нашими підрахунками близько десятка чоловік пропонують подібні послуги…

– Ми знаємо цю проблему. Дехто виписує в лісгоспі дрова по ціні для населення, тоді знаходить споживача і надає послуги по перевезенню. Або пропонують колоті. Тому мною видано розпорядження, щоб на одну особу не виписували великої кількості кубів деревини.

Як взагалі можна проконтролювати самовільну заготівлю дров? Хто за цим слідкує?

– Лісова охорона. Де така існує – люди хоч якось остерігаються. Але ж, приміром, ДП «Гадяцькому лісгоспу» належать 21 тисяча гектарів лісу, приблизно 6 тисяч гектарів –  «Агро-лісництву», більше 2 тисяч гектарів взагалі за постійним лісокористувачем не закріплено. Найчастіше страждають лісонасадження, які знаходяться на території міської та сільських рад – вони ж не охороняються. А ще в районі велика кількість лісосмуг…

Жителів району, та й самих гадячан, цікавить, чому не можна «підчищати» ліс – приміром спилювати сухостій чи впалу деревину?

– Так, із цим питанням звертаються і до нас. Дехто згадує про самозаготівлю, яка була популярна  в 90-х роках. Але зараз такі заходи недопустимі. Основна причина – техніка безпеки. Якщо з людиною станеться нещасний випадок у лісі – відповідальність лягає саме на лісгосп. Оскільки роботи кваліфікуються як лісозаготівельні, а значить – особливо небезпечні. Є приватні підприємці, які в обласному Держгірпромнагляді беруть дозволи на лісозаготівлю, їх відповідно  навчають та ознайомлюють.

Але ж більшість заборону самовільної заготівлі ігнорують…

– Я розумію, що в кожного є бензопила. Але повірте, самозаготівля не обійдеться дешевше, ніж замовити дрова в лісгоспі. У нас ціна пільгова, із мінімальною рентабельністю. Подумайте, це ж треба мати бензопилу, заправить її, організувати автомобіль, найняти помічника… Ми ж надаємо послуги і з перевезенням, і без.

Такі села, як Соснівка, Вельбівка та інші «обросли» пилорамами. Скільки їх зареєстровано? І де приватні підприємці беруть сировину?

– Пилорами – у підпорядкуванні сільських рад, ми впливу на них не маємо. Узагалі більше 30 приватних підприємців працюють із деревом. Хоча не обов’язково бути підприємцем, щоб мати верстат. Тому таких більше 50.

Недавно разом із комісією від райдержадміністрації ми проводили адміністративні заходи, у ході яких виявили, що половина пилорам закриті. Перевірки здійснювалися саме у зв’язку із самовільним порубом.

Ми не проти, щоб пилорами діяли, але вони повинні працювати законно. Мова йде про оформлення підприємницької діяльності, найманих робітників, плату податків, купівлю сировини в  лісгоспі…  Ми укладаємо відповідний договір на постачання лісоматеріалу. Є підприємці, які беруть і 2 тис. кубів.

У районі одну з пилорам утримують іноземці. Як вони працюють? На законних підставах чи ні? Чим займаються?

– Так, вихідці з Грузії працюють у фірмі «Гармонія-агро», яка зареєстрована в Зіньківському районі. У них із цією організацією укладено договір на експорт деревини за кордон. Вони виписали більше 1000 кубів у нас, а в «Агро-лісгоспі» – ще більше. Іноземці мають відповідні сертифікати та дозволи. Що ж, як самі не вміємо користуватися своїми природніми ресурсами, то хай хоч інші навчать.

Хоча в Україні також планують організувати цикл обробки деревини – до готової продукції.

А далі – програми по розвитку меблевих та інших комбінатів.

– Дякую за розмову.

Спілкувалася Олена Савченко 

Ціни для населення: дрова твердих порід – 120 грн, хвойні – 96 грн, м’які породи – 72 грн (за умови перевезення власним транспортом + навантаження). Включаючи послуги  по навантаженню і привезенню дров  транспортом лісгоспу: тверді – 246, хвойні – 228, м’які – 168 грн.

 

За січень-лютий цього року продано 945 кубів дров.