Свято і …топ-5 нарікань вечора
Останнього суботнього вечора найбільша площа міста гриміла піснями, сяяла посмішками та гуділа оплесками. Гадяцька молодь відзначала особливе свято – День молоді. Дві години тривав щорічний фестиваль «На крилах юності», в якому взяли участь вокальні та хореографічні колективи району. Але ці заходи традиційні, а от новизну в розважальну програму вечора внесли ініціативні та небайдужі жителі міста, які займаються благодійним проектом «Світ не без добрих людей».
Саме вони запросили полтавських гостей і організували дискотеку в стилях minimal, Dubstep, Dram-N-Bass. Але були й такі, кому вечір не сподобався. Тож ми зібрали топ-5 нарікань вечора у цитатах. Знаємо, що комусь наша ідея не до душі, але ж думка і зауваження молоді можуть вплинути на організацію таких заходів у майбутньому.
1. «Якась застаріла назва – «На крилах юності». Таке враження, що залишилася з радянських часів. Можна було б щось сучасніше придумати, і логотип якийсь старенький».
2. «Щороку програма одна й та ж. Уже б чи конкурс пісенний із різними стилями музики організували, чи флеш-моб якийсь – он у Петрівці-Роменській щось до Дня села готують. Вконтакті бачили».
3.«Слава Богу, у цьому році хоч кілька пісень сучасних «кинули». А то тільки про Україну та рідний край, як у школі. Невже немає патріотичних пісень на новий лад?»
4. Роздвоїлись думки з приводу організації дискотеки. «Ну й дискотека! І як тут танцювати під цей реп і «бумцання?» – говорили одні. Інші ж були в захваті від гостей: «Класно! Тільки ж наші люди такі далекі. Як виїжджають у Київ, Харків чи Полтаву, то не відірвеш від нічних клубів, а тут хлопці музичку міксують, а вони стоять, як дрова, не танцюють».
5. «Пир во время чумы» – так назвали День молоді ті, хто не прийшов на святкування, мовляв, у країні сотні загиблих, а тут «гулька».
Та все ж ми зробили висновок свій: скільки людей – стільки ж і думок. Але було просто цікаво почути відгуки молоді, такої різної і непередбачуваної.
Міні-інтерв’ю із керівником благодійного проекту Олександром Глухотою
– Олександре, як називається Ваша благодійна організація?
– Християнська місія «Сіон». А «Світ не без добрих людей» – це благодійний проект, який ми започаткували 2 роки тому. Взагалі організація діє більше 12 років. Але в ній часто змінювався керівний орган. Коли мене поставили директором, то я залучив ініціативних людей, які бажають робити щось корисне для міста.
– Тобто «оживили» цю організацію…Назвіть напрямки вашої діяльності.
– Це благодійність, допомога людям і залучення небайдужих гадячан до доброї справи. Ми також співпрацюємо з підприємцями і за зібрані кошти допомагаємо дитячому відділенню лікарні, реабілітаційному центрі, Розбишівській школі-інтернату…
– Організація такого концерту вперше?
– Так. Нам просто хотілося щось зробити для міста незвичайне і не таке, як було раніше. У наш нелегкий час хочеться свята. У нас дуже талановита молодь, великий творчий ресурс. Дитяча музична школа, училище культури, словом, є що показати.
– Вам це, мабуть, неабияк близьке. Ви ж, до речі, колись також займалися музикою?
– Так. У нас була своя група «Смур».
– Організацією концерту, підбором гуртів Ви особисто займалися?
– Ні. У нас в організації створена ініціативна група, яка складається з більш ніж 20 чоловік, кожен із яких відповідає за певну сферу. На вечір запрошені і полтавські гості. Це ті, хто відгукнувся на наші запрошення виступити благодійно.
– Що ще у Ваших планах?
– Їх багато, адже попереду новий навчальний рік. Наприклад, у Розбишівську школу потрібні меблі, канцтовари… У нас у місті є біженці, їм також потрібна допомога. Роботи чимало.
– Дякую за розмову. Успіхів Вам у цій добрій справі!
Олена Козаченко