Гадяцька райспоживспілка – одна з найкращих у Полтавській області.
Нові успіхи
Гадяцька райспоживспілка – одна з найкращих у Полтавській області. Життя, як кажуть, тут б’є ключем: постійно щось будується, перебудовується, відкривається. Микола Волик, голова райспоживспілки, з року в рік видає все нові й нові проекти і успішно їх реалізовує. Звісно, не сам, а з командою таких же небайдужих професіоналів.
Веприцьке товариство без скромності можна назвати найкращим у районі. Дуже багато добрих справ зроблено їхніми руками.
От, наприклад, виробничий підрозділ – Веприцька міні-пекарня. Тут би повчитися господаркам і розмаїттю випічки, і оригінальності технології приготування і смакових якостей. Поруч з пекарнею відкрився спеціалізований магазин «Свіжий хліб» (також творіння товариства). Голова Веприцького споживчого товариства Лідія Галушка також взяла ініціативу у свої руки і свій службовий кабінет віддала під перукарню. Згодом з’явилася ще одна кімната, в якій відкрили майстерню по ремонту одягу. Тобто одна добра справа стала поштовхом до іншої.
Так, у четвер, 29 травня, у Веприку відбулася радісна подія – Гадяцька райспоживспілка відкрила ще один магазин. Свіжопофарбований, з ошатними клумбами, він видніється при в’їзді у село.
Микола Волик розповідає, що магазин раніше був збитковим. «Бачите, пофарбували у жовтий колір, хоча нашою «фішкою» завжди були блакитні магазини! – сміється Микола Олексійович. – Молодим видніше, може, так і краще. Своїми руками зробили для себе ж робочі місця. Звичайно, тут ще багато недоробленого, сюди б і бордюр, і плитку покласти, холодильну вітрину поставити і кондиціонер. Асортимент тут хороший, тож і все інше наживуть з часом».
Кожного місяця Микола Волик організовує семінари для керівників районних кооперацій. Каже, щоб стимул був, бачили, що можна зробити власними зусиллями.
Інна Дулич, продавець магазину, вийшла заміж і переїхала у Веприк. За освітою інженер-енергетик, після виходу з декретної відпустки шукала роботу. Ходила і в пекарню, та не сподобалось. Два роки тому прийшла у магазин і прикипіла до нього всім серцем. Сама і клумбу садила, і по продукти аж у Харків їздила. За 8 місяців спільними зусиллями відремонтували приміщення. Каже, спершу було важкувато, але тепер – одне задоволення! Зараз у фірмовій пілотці стоїть за прилавком уже такого рідного їй магазину. Радіє першим відвідувачам і гостинно показує асортимент, а він чималий – і малому, і дорослому є що поїсти, і попити, і у порядок себе привести.
Оксана Кириченко