«Усе для того, щоб Україна цвіла!»
До редакції тижневика долетіла звістка, що у родини Клочанів є дуже гарний розсадник тюльпанів. Щоб власними очима побачити це весняне диво, представник редакції тижневика напросилась у гості…
«Цей будиночок придбала моя дружина у подруги. Думали, буде дача, – розповідає про свою садибу Олексій Клочан. – Раніше дружина часто сюди приходила. Бувало, сяде під горіхом, дивиться на квітки і вишиває. У нас весь будинок вишивкою обвішаний. А квіти – то для душі».
«Розкажіть, з чого почалося ваше «царство тюльпанів»? – запитую.
«Це захоплення дружини. Як придбала будинок, метр за метром прибирала тут усе, по квадратику викорчовувала. А потім куди поїде – купує і привозить тюльпани. Спочатку планували садити, щоб квіти одного кольору у ряду були. Та дружина не захотіла, у перемішку посадила, сказала, так красивіше. У нас тут приблизно 30 видів тюльпанів», – згадує господар і проводить мене до квітів.
А там різнобарв’я: ось і білі, і фіолетові, і жовті, червоні прості і кучеряві, червоні з білим, рожеві – які душа забажає. Уся земельна ділянка засаджена тюльпанами.
«Щоб приглядати за таким садом, потрібно докладати чималих зусиль. Якось допомагаєте дружині?» – запитую.
«В основному це робота Лідії Андріївни (дружини). Раніше я тільки допомагав, щось викопаю чи посаджу. Два роки тому дружина захворіла, тому тепер, як можу, приглядаю за її творінням. Хоч якось підтримую те, що радує око і їй, і мені, – розповідає Олексій Митрофанович. – Я колись був на семінарі у Хусті. Як побачив тамтешню долину тюльпанів, аж подих перехопило. Із тих пір і я загорівся і розділив захоплення дружини».
«У вас так багато квітів без нагляду росте. Закохані не лазять через паркан по букети?» – цікавлюсь.
«Ви знаєте, не помічав. Мабуть, не крадуть. Усі знають: як треба, то ми дамо. Ми і цибульками ділимось з людьми. Можна ж просто попросити», – всміхається господар і продовжує розповідь. – Недавно приходили до мене із училища культури. Дивились на квіти, фотографували. У них скоро ювілей училища, хочуть тюльпани у нас взяти і квіткову алею посадити».
«Могли б і ви відкрити квіткову лавку», – пропоную, але чоловік не погоджується.
«Недавно бачив по телевізору: люди 5 соток засадили, сортові, на продаж. А ми вирішили не продавати, а вирощувати для себе, для душі. Усе для того, щоб Україна цвіла».
Оксана Кириченко