Дороги Гадяччини: обіцянки є, ремонту немає
Ще навесні жителям Гадяччини повідомляли про плани ремонту одразу кількох важливих державних автошляхів. Минула більша частина літа — а питання якісного проїзду для багатьох напрямків залишається відкритим. Тим часом на рівні області скасували масштабний тендер на експлуатаційне утримання державних доріг вартістю майже 4,6 мільярда гривень. Що відбувається з дорогами, які роками чекають ремонту?
Дорога для жителів Гадяччини — це давно не просто смуга асфальту між населеними пунктами. Це можливість доїхати до роботи, лікарні чи навчального закладу, доставити продукцію, скористатися послугами, які є в сусідніх громадах, або просто безпечно дістатися додому.
Саме тому стан державних автошляхів залишається однією з найбільш болючих тем для жителів району. І якщо взимку чи навесні ще можна було говорити про складні погодні умови, то в розпал літа виправдання на кшталт «не сезон» уже звучать дедалі менш переконливо.
Три дороги, які мали бути серед пріоритетів
На початку 2026 року на Полтавщині визначили перелік державних доріг, на яких планували першочергово розпочати ремонтні роботи. До нього потрапили одразу три напрямки, безпосередньо пов’язані з Гадяччиною:
– Т-17-05 Лохвиця — Гадяч — Охтирка — КПП «Велика Писарівка»;
– Т-17-06 Гадяч — Опішня;
– Т-17-25 Гадяч — Миргород.
У Службі відновлення та розвитку інфраструктури пояснювали, що ці дороги мають важливе значення не лише для повсякденного життя людей. Вони використовуються для військових перевезень, роботи екстрених служб, підвезення школярів, перевезення товарів і можуть бути важливими евакуаційними маршрутами. Ремонти планували здійснювати, зокрема, за участю громад у співфінансуванні.
Тобто проблема була відома. Ділянки визначили. Необхідність робіт ніхто не заперечував.
Але між «планують ремонтувати» і «дорогу відремонтовано» — як виявляється, може бути дуже велика відстань.
Що встигли зробити?
Повністю сказати, що дорожні роботи на напрямках до Гадяча взагалі не проводяться, було б неправильно. Наприклад, у квітні повідомлялося про початок нового етапу поточного ремонту дороги Лохвиця — Гадяч поблизу Пучківщини. Там дорожники фрезерували пошкоджене покриття, після чого мали влаштувати основу, укласти новий шар асфальтобетону, встановити дорожні знаки та нанести розмітку.
Окремо у травні було оголошено закупівлю на поточний ремонт значної ділянки тієї ж Т-17-05 — від 51-го до майже 78-го кілометра. Очікувана вартість робіт становила понад 371,5 мільйона гривень. Йдеться приблизно про 27 кілометрів дороги. Тобто окремі ділянки таки рухалися у напрямку ремонту.
Але для водія важливе не те, скільки кілометрів уже внесено до планів чи скільки процедур оголошено. Важливо інше: скільки кілометрів дороги він реально проїжджає без ям, провалів, латок, небезпечних узбіч та необхідності постійно маневрувати. І саме тут у жителів Гадяччини виникає найбільше запитань.
4,5 мільярда — і знову питання без відповіді
Мета — експлуатаційне утримання 563,45 кілометра державних доріг до червня 2028 року. Йшлося про десять державних автошляхів, десятки мостів, сотні водопропускних труб та автобусні зупинки.
У межах такого договору передбачалися не лише звичайне утримання доріг, а й ямковий ремонт, відновлення дорожнього покриття, роботи на узбіччях, зимове утримання та інші заходи, необхідні для забезпечення нормального й безпечного руху.
Для області це мала бути дуже масштабна закупівля, розрахована не на кілька місяців, а фактично на стабільне утримання мережі протягом кількох років.
Але вже наприкінці липня стало відомо: тендер скасовано. Причина, яку називають, — зміна керівництва профільного міністерства та необхідність перегляду окремих управлінських рішень. Для чиновницьких кабінетів це може бути черговою процедурною зміною. Для водія, який щодня їде розбитою дорогою, — це ще один сигнал: роботи знову відкладаються.
Кожен місяць зволікання має ціну
Дорога не стоїть на місці, поки чиновники переглядають документи. Яма, яку сьогодні можна було ліквідувати відносно невеликим ремонтом, завтра може перетворитися на значно серйозніше пошкодження. Вода потрапляє під дорожнє покриття, руйнує основу, перепади температури поглиблюють тріщини. А навантаження від вантажного транспорту робить свою справу. У результаті вартість майбутнього ремонту лише зростає. А разом із нею зростають і витрати самих водіїв. Підвіска, шини, диски, ремонт ходової — це вже не абстрактні бюджетні цифри. Це конкретні гроші конкретних людей.
І є ще одна складова, яку неможливо виміряти лише гривнями, — безпека. На поганій дорозі водій змушений об’їжджати ями, виїжджати ближче до зустрічної смуги, різко гальмувати або маневрувати. Особливо небезпечними такі ділянки стають уночі, під час дощу, туману чи взимку. Тому якісна дорога — це не питання комфорту. Передусім це питання безпеки.
Гадяччина не може залишатися «в кінці черги»
Проблема доріг для нашого регіону має ще одну особливість. Гадяччина розташована далеко від обласного центру, а значна частина соціальних, медичних, адміністративних та економічних зв’язків проходить саме через автомобільні дороги. Через Гадяччину проходять маршрути, які з’єднують Полтавщину із Сумщиною та Харківщиною. Тут їдуть легкові автомобілі, автобуси, вантажний транспорт, сільськогосподарська техніка. Тому стан дороги Гадяч — Опішня чи Гадяч — Миргород — це проблема не лише жителів конкретного села.
Це питання доступності декількох громад. І коли черговий ремонт відкладається, фактично відкладається не лише комфорт водіїв. Відкладається нормальна логістика, швидкий доступ екстрених служб, розвиток місцевого бізнесу, можливість нормально перевозити продукцію та людей.
А літо вже закінчується
Найбільше обурює людей, мабуть, саме час. Весною говорили про ремонт. На початку літа з’являлися тендери. У червні окремі процедури перебували на етапі визначення переможців. А тепер уже серпень. До завершення будівельного сезону залишаються лічені місяці. І якщо говорити не про документи, а про реальні масштаби проблеми, то виникає цілком логічне запитання: скільки із запланованих ремонтів Гадяччина реально побачить цього року?
Бо календар не чекатиме завершення чиновницьких процедур. Настане осінь, дощі, потім зима — і дорожнє покриття, яке вже сьогодні перебуває у незадовільному стані, продовжить руйнуватися.
Що далі?
Скасування великого тендера не означає, що гроші остаточно втрачено або дороги взагалі не ремонтуватимуть. Але процедура має бути перезапущена або замінена іншим рішенням. І тут важливо, щоб чергове переформатування не перетворилося на багатомісячне очікування.
Жителі Полтавщини вже отримали пояснення, чому закупівлю скасували. Тепер логічно чекати наступної відповіді — коли буде нова процедура, у які терміни визначать підрядника і коли фактично розпочнуться роботи. Бо слова «сподіваємося, що процедуру відновлять» для водія, який щодня долає десятки кілометрів розбитої дороги, — недостатньо. Потрібні конкретні строки. Потрібна техніка на дорогах. Потрібен контроль за якістю. І, зрештою, потрібен результат, який можна побачити не на сторінках тендерної документації, а просто з-за керма автомобіля.
Ми не просимо якихось особливих доріг. Люди хочуть звичайного — щоб державні автошляхи, за які відповідає держава, були безпечними та придатними для нормального руху. І поки літо поступово добігає кінця, це питання залишається відкритим: коли ж нарешті почнеться масштабний ремонт доріг Гадяччини?
«БМ»
