ЯК ТІТКА, ЯКА НЕ ЗНАЛА АБЕТКИ, ПРОЧИТАЛА ВЛАСНИЙ ЗАПОВІТ

Минулого тижня, на електронну адресу редакції надійшов лист наступного змісту:

«Мене звуть Микола Петренко. Моя покійна тітка, яка мешкала у селі Березова Лука, зовсім не вміла читати і писати. А в дублікаті заповіту зазначено, що вона перед підписанням заповіту сама прочитала його в слух! Справа в Гадяцькому суді.»

Нам вдалося поспілкуватись із автором листа і він стверджує, що його родина потрапила у справжню аферу. Чому він так вважає? Читайте далі.

Порушення і афера?

Миколі Петренку 69 років. Розповідає, що його двоюрідна тітка (по лінії батька) Ганна Соколенко, 1938 р.н.,  померла у січні 2020-го. Про поховання його, нібито, не повідомили. Але згодом дізнався, що тітка за 4 роки до смерті склала заповіт. Від знайомих, які мешкають у Березовій Луці, йому стало відомо, що все своє майно тітка заповідала невідомому Дмитру Горшунову.  Проте, це не єдине, що здивувало Миколу Петренка – у заповіті вказано, що покійна тітка самостійно прочитала і підписала заповіт!  Але є один нюанс – покійна Ганна Максимівна була неграмотною – читати, писати і рахувати не вміла.

Окрім того, що тітка була повністю неграмотною, вона, із слів М. Петренка, мала ще й розумову відсталість, а отже складання заповіту без свідків було явним порушенням законодавства. Зрозуміло, що у родича виникли сумніви.

Він намагався розібратися у цій справі – телефонував до тодішнього секретаря сільради Ольги Литвиненко, яка посвідчувала заповіт, із питаннями, як тітка сама могла прочитати і підписати його? З його слів, секретар повідомила, що тітка не читала, а лише прослухала написане. Згодом, наш дописувач дізнався, що секретар звільнилася з роботи і змінила місце проживання.

Будучи впевненим, що документ сфальсифіковано, адже порушено встановлений порядок посвідчення заповітів, Микола Петренко, подав до суду з вимогою визнати заповіт не дійсним.

«У чому порушення – в тому, що не було свідків при освідченні заповіту. Афера в тому, що в дублікаті заповіту написано, що моя покійна тітка прочитала заповіт. Це одне й те ж, що сліпий почав бачити, глухий чути, а тітка, яка не знала абетки, прочитала заповіт!» – каже Микола Петренко.

У позові до Дмитра Горшунова і Петрівсько-Роменської сільської об’єднаної територіальної громади вказано:

«Секретар Березоволуцької сільської ради Ольга Литвиненко, при посвідченні заповіту Ганни Максимівни Соколенко, яка зовсім не вміла читати (не знала літер) порушила встановлений порядок посвідчення. Заповідач особисто не читала заповіт (бо повністю була неграмотною), через фізичні вади не могла ні прочитати, ні підписати заповіт, а тому останній необхідно було посвідчувати в присутності свідків (вона ж складала заповіт без свідків).»

Факт того, що Г. Соколенко була не грамотною і не навчалася у школі, підтверджується листом Державного архіву Полтавської області, в якому сказано, що відомостей про навчання Ганни Соколенко у Березоволуцькій школі не виявлено. Те ж підтверджують родичі, сусіди та її односельці. Микола Петренко записав їх аудіопокази і направив до правоохоронних органів.

Версія сільської ради

Виконавчий комітет Петрівсько-Роменської сільської ради, як учасник судового процесу, написав відзив на позовну заяву Миколи Петренка. У відзиві вказано, що померла Ганна Соколенко мешкала сама, потребувала сторонньої допомоги. Із 2010 року перебувала на обслуговуванні у Гадяцькому територіальному центрі, а з березня 2019 – на обслуговуванні в КЗ «Центр надання соціальних послуг» Петрівсько-Роменської сільради. Матеріально їй ніхто не допомагав, родичі не приїздили. Від оформлення в Гадяцький геріатричний будинок–інтернат вона відмовлялась.

Поховання Ганни Соколенко здійснив Березоволуцький старостинський округ в особі в. о. старости І. Кудінова та соціального працівника. Заповіт був складений на громадянина Д. Горшунова, що не заборонено законодавством, адже спадкоємцями можуть бути одна чи кілька осіб, незалежно від сімейних відносин.

Також у відзиві було вказано, що рішення суду, щодо визнання Ганни Соколенко недієздатною, не існувало. Це значить, що на час складання заповіту вона мала повну цивільну дієздатність. До того ж , у разі цивільної дієздатності, заповіт може бути посвідчений при свідках тільки за бажанням заповідача.

Звідки взявся Дмитро Горшунов?

Встановити хто та особа, якій Ганна Соколенко заповіла все своє майно і земельні паї, важко. Спершу, Микола Петренко у телефонній розмові стверджував, що Дмитро Горшунов – невідома особа. Потім розповідав, що секретар сільради, яка складала заповіт, вказала Д. Горшунова, як спадкоємця, бо мала якийсь борг перед його родичами і таким чином розрахувалась…

А вже у позовній заяві (яку він надіслав на адресу редакції для ознайомлення) вказано, що Д. Горшунов «начебто племінник, по лінії матері померлої Ганни Соколенко – Лукії Романівни Соколенко».

Правоохоронці проявляють абсолютну байдужість і бездіяльність

Так вважає Микола Петренко. Каже, що 17.09.2020 року на електронну адресу Гадяцького ВП (на ім’я начальника відділу Токара П.Т.) він надіслав заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.366 «Службове підроблення», а наступного дня  – доповнення до цієї заяви.

21 жовтня отримав відповідь від начальника Гадяцького ВП Петра Токаря. У відповіді вказано, що М.Петренко звертався неодноразово, а повторні звернення не розглядаються, якщо питання вирішене по суті (але вирішене воно так і не було). До того ж, правоохоронці, нібито, проводили зустрічі із заявленими свідками по справі, але усі вони відмовилися у письмовому вигляді підтверджувати неграмотність покійної Ганни Соколенко. У разі не згоди із цією відповіддю, заявнику порадили звернутися до суду.

Миколу Петренка не задовольнила дана відповідь, тому він поскаржився на бездіяльність поліції у вищі інстанції. Тільки після того, як суд виніс ухвалу, Миргородська прокуратура внесла до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за статтею ч.1 ст. 366 і передала справу Гадяцькому відділу поліції. Проте, ім’я слідчого, який займається провадженням і будь які інші пояснення Миколі Петренку досі не повідомили.

Слухання по цивільній справі

Паралельно із розслідуванням кримінальної справи, 2 листопада, відбулося підготовче засідання Гадяцького суду про визнання заповіту недійсним. Позивач Микола Петренко попросив проводити засідання без його участі. Відповідач Д. Горшунов зазначив, що позовні вимоги не визнає і на засідання також не з’явився. Петрівсько – Роменська ОТГ, як відповідач, також позовні вимоги не визнала.

Справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні призначили на 7 грудня. Ми обов’язково прослідкуємо за продовженням цієї історії і розповімо про це на сторінках тижневика.

«БМ»