ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА – ЗАХИСНИКА РОДУ ЛЮДСЬКОГО ТА ПОКРОВИТЕЛЯ МІСТА ГАДЯЧ

Після хрещення Київської Русі, наші традиції та культура тісно переплелися з християнством.

Історія ж Гадяччини оповита сивою давниною, а наш багатий та мальовничий край несе у собі незбагненні таємниці. Не менш цікавими і захоплюючими є історії церков та храмів, які будувалися на території Гадяча. За період існування міста, згідно архівних записів, тут було зведено не менше 8 церков. Із плином століть, храми руйнувались та реконструювались, та в наш час місто налічує тільки три храми: Свято-Успенський собор, Всіхсвятська та Свято-Михайлівська церкви.

ПОКРОВИТЕЛЬ МІСТА

21 листопада віряни відзначатимуть Михайлів день – хотілося б зосередити вашу увагу саме на Свято-Михайлівській церкві.

Розташована вона на вул. Вокзальна та збудована саме в ім’я архангела Михаїла, котрого вважають захисником Гадяча і чий лик зображено на гербі міста.

До слова, герб Гадяча був затверджений 4 червня 1782 року: «Архангел Михаїл вражає золотим списом чорного диявола в червоному полі». Та у 1865 році був складений новий проект герба Гадяча: «У червоному щиті святий архістратиг Михаїл в золотих латах, що вражає чорного з золотими рогами, крилами і хвостом диявола». У вільній частині – герб Полтавської губернії. Передбачалося, що герб будуть оточувати колосся, з’єднані Олександрівською стрічкою. Але проект не був затверджений.

ІСТОРІЯ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Перші відомості про Михайлівську церкву у Гадячі датуються 30-ми роками ХVІІ ст. Але в ті часи вона знаходилась на Подолі. Більше трьох століть, під впливом часу чи війн, храм руйнувався, але потім його відновлювали. Та на початку 2000-х новоспоруджену Свято-Михайлівську церкву було вирішено відбудувати в іншій частині міста, а саме на вулиці Вокзальній, біля залізничної станції «Гадяч».

«Михайлівська» громада міста була зареєстрована ще у 2003 році. А от Свято-Михайлівську церкву Київського патріархату почали зводити у 2008 році. Вона досить не звична, адже збудована повністю з дерев’яних колод та без цвяхів. Оскільки дерев’яна конструкція не вимагає багато часу, будівництво завершилося за рік. Освячення відбулося 27 листопада 2008 року. На храмі стоять п’ять бань, усі з позолоченими хрестами. Усередині церкви немає штукатурки, розпису стін і стелі. Ікони виконані на полотні або дереві. Із них складений іконостас, прикрашений рушниками. Ініціатором будівництва був нині покійний отець Ростислав Степанюк. Він доклав чимало зусиль, щоб втілити в життя задум щодо храму. Ставши першим настоятелем Свято-Михайлівської церкви, служив там до 2012 року, а після смерті був похований на території церкви.

Фінансову допомогу для будівництва храму надавали також небайдужі громадяни, влада міста і району. Останні ж 8 років настоятелем церкви є протоієрей Олег Пограничний. У 2014 та 2016 роках, до церкви були завезені нетленні мощі преподобних Феофана Постника та Феодора князя Острозького з Києво-Печерської Лаври, а також Святої Великомучениці Варвари та преподобного Агапіта лікаря Печерського. Останню святиню пожертвував священик Свято-Володимирівського кафедрального патріаршого собору м. Києва протоієрей Іоан Київський. Як говорить нинішній настоятель Свято-Михайлівської церкви, отець Олег: «Такі реліквії – великий дар і честь для кожного храму та релігійної громади».

Також на території храму, із 2015 функціонує недільна школа. До карантину, у ній займались близько 20 дітей, віком від 7 до 13 років. Та з введенням протиепідемічних обмежень, школа тимчасово припинила свою діяльність.

Також, з початком війни на Сході України у 2014 році, настоятель церкви та парафіяни систематично допомагають нашим воїнам. Вже 6 років поспіль, небайдужі віряни приносять їжу, речі, кошти – і це все відправляється з волонтерами на фронт.

На території Свято-Михайлівської церкви установлена дошка пам’яті. У День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни, там проводиться мітинг-реквієм та молебень та заупокійна літія за загиблими. 

Хоча церква «наймолодша» у Гадячі, а також невелика за розміром – її по праву можна назвати символічною для нашого міста.

Настоятель Олег Пограничний розповідає: «Саме у Михайлів день до храму приходить найбільше вірян, оскільки храмовий день для церкви є найголовнішим святом. Та не менш важливим є той факт, що саме архангел Михаїл зображений на гербі нашого міста та вважається захисником й покровителем гадячан. Взагалі хочеться, щоб люди більше виявляли зацікавленості саме до таких свят, притаманних нашій місцевості, культурі та релігії. Адже якісь іноземні свята, з інших культур та народів, молодь швидко підхоплює та готова відзначати, а от про наші, православні – майже нічого не знає. Та як говорять «ЧУЖОМУ НАВЧАЙСЯ, ТА СВОГО НЕ ЦУРАЙСЯ».

МИХАЙЛІВ ДЕНЬ

Православні вірять, що саме архангел Михаїл брав участь в битві добра і зла і переміг в ній сатану.

На іконах архістратига Михаїла зазвичай зображують з мечем в руці, адже зброя є символом перемоги над злими силами. Крім того, меч в руках Михайла відганяє від людської душі згубні пристрасті і спокуси.

Звісно, головною традицією свята, звичайно ж, є похід до церкви. У цей день прийнято звертатися до Михайла з проханнями про захист від злих духів, поганих людей і лукавого.

Раніше, 21 листопада влаштовували великі гуляння. Іноді вони тривали протягом декількох днів. Крім того, на Михайла прийнято ходити в гості і самим приймати у себе гостей. У цей день віруючі готували багато частувань, щоб порадувати будь-якого, хто зайде до них в будинок.

Вважається, що на Михайла кожній людині повернеться за всі її вчинки.

Прикмети:

• якщо в цей день сніг буде мокрим, то майбутній врожай буде хорошим;
• якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая;
• якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна й красна;
• якщо Михайло дощем служить — добру й суху весну ворожить;
• іній — на великі сніги, а туман — на відлигу;
• якщо відлига — не жди санного шляху до Миколи;
• якщо на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня;
• день Михайла похмурий і на деревах іній — до хорошого врожаю;
• з Михайла зима морози кує.

Нехай святий Михаїл збереже вашу оселю від бід, печалі та заздрості, а душі ваші наповнить спокоєм і теплом. Вітаємо всіх на ім’я Михайло з днем їхнього покровителя. Бажаємо їм бути мудрими і сильними, як сам архангел. Бережіть у своєму серці віру в Бога і любов до близьких.
«БМ»