АФЕРИ З УКРАЇНСЬКИМИ ЗАРОБІТЧАНАМИ

Протягом липня кількість пропозицій по роботі за кордоном для українців збільшилась на 20%. На початку літа на сайті було зафіксовано 6,7 тисяч вакансій, пов’язаних з працевлаштуванням в інших країнах. За місяць кількість таких вакансій зросла до майже 8 тисяч. Про це повідомляє платформа Опендатабот. Найбільший попит на українських фахівців залишається у таких країнах, як Польща (5526 вакансій), Чехія (263) та Німеччина (183).

За даними Держстату, 42,7% українців заробляють близько 200 доларів без урахування податків. Мінімальна зарплата у Польщі — 600 євро. Лише у 2019 році трудові мігранти перерахували в Україну близько 12 мільярдів доларів. Тож така динаміка цілком зрозуміла: люди їдуть за кордон, щоб забезпечити себе та свої родини. За даними соціологічних опитувань, лише 2,5% українців шукають роботу за кордоном через Інтернет — більшість потрапляє в Польщу за рекомендаціями друзів та знайомих (69,5%).

Карантинні обмеження, звісно, зменшили активність шукачів та роботодавців. Зокрема, кількість запитів від українців на роботу за межами країни із введенням карантину з березня по червень 2020 р. зменшилась на 60% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Проте зараз ми бачимо поступове відновлення активності. Однак із появою можливості знову заробляти за кордоном, пожвавилися й шахраї, які не проти отримати вигоду від довірливих співгромадян. Про те, як обманюють заробітчан, читайте далі.

Експерти із працевлаштування за кордоном розповідають, що існують різні шахрайські схеми:

«Люди зараз скучили за роботою, потрібні гроші і вони кидаються на будь-які пропозиції. У результаті їх просто обдурюють. Українців наймають на роботу, везуть до Польщі й там «кидають». Люди в розпачі, але раптом з’являються «добрі» роботодавці, які готові взяти зневірених людей до себе на роботу. Щоправда, умови будуть уже набагато гірші, а працювати доведеться більше…

Окрім того, часто буває, що українські посередники працюють у співпраці з польськими. Трапляється, що польська компанія виплачує зарплату людям через українського посередника. І хоча поляки надають житло безкоштовно, наші з робочих вираховують за проживання.

Багато посередників пропонують свою допомогу в оформленні віз. Але абсолютно всі посольства і консульства заявляють, що ніхто не може посприяти отриманню візи або скоротити терміни її оформлення. Єдине в чому вам можуть допомогти – зібрати пакет документів.

Деякі шахраї йдуть далі і просто вклеюють у закордонні паспорти підроблені візи. Такий вид шахрайства виявляється при перетині кордону і вам надовго буде заборонений шлях в потрібну країну.

Після введення безвізового режиму для українців з Європою з’явилася ще одна схема. На просторах Інтернету, особливо в соцмережах, стали з’являтися оголошення про набір працівників в Європу по біометричному паспорту. Часто пропонують роботу в Німеччині, Нідерландах, Норвегії з легалізацією.  Кандидатам на роботу необхідно розуміти, що таким способом влаштуватись легально некваліфікованим працівникам не можливо. Виняток становлять фахівці в IT сфері, інженери, архітектори, але вони повинні знати мову і їм дійсно оформляються робочі візи.

Суть ще однієї схеми влаштування на роботу полягає в тому, що людина, купує запрошення на роботу від одного роботодавця, відкриває візу, в’їжджає по ній в країну, а потім влаштовується вже до «реального» роботодавця. У цій схемі бере участь, як потенційний працівник, так і та людина, яка продає запрошення. При цьому, майже неможливо притягти учасників схеми до відповідальності, так як складно провести межу між нормальною господарською діяльністю підприємства і незаконним продажем.

Дуже уважно також потрібно ознайомитися з трудовим договором (контрактом). Йдеться про «нестиковки» між обумовленою заробітною платою і тією, яка вписується в договір. Також в контракті можуть вказувати меншу кількість робочих годин, ніж насправді.

Наприклад, співробітник повинен працювати на півставки, а насправді на повну. Якщо працівник свідомо пішов на підписання такого договору, він так само, як і роботодавець, буде нести відповідальність.

Роботодавці (дуже часто агентства праці) беруть гроші за документи, які необхідні для отримання дозволу на тимчасове перебування (наприклад, карту тимчасового побуту) зі своїх співробітників. Такі дії є незаконними, так як агентство, яке виступає в якості наймача, не має права брати за це гроші.

Оформляють візи в Польщу, а роботу надають в іншій країні, наприклад, Чехії (найпоширеніший напрямок для цієї схеми), Латвії, Німеччині. Для роботи країнах Європи з польською робочою візою, працівник повинен мати на руках контракт з польською компанією і робоче відрядження (воно може бути оформлене тільки на 3 місяці). Якщо вам пропонують роботу по польській візі, як некваліфікованому працівнику в якійсь із країн Європи, то, швидше за все, ви будете працювати нелегально. Легальна схема оформлення існує лише в польських будівельних компаніях, у яких є контракти на виконання робіт у Європі.

Компанії, які займаються працевлаштуванням в Ізраїлі, як правило, пропонують їхати працівникові, як туристу, і там оформляти статус біженця. В такому випадку гарантій легального працевлаштування ніхто не дає. Робочі візи некваліфікованим працівникам Ізраїль не оформляє.

Історії заробітчан

Нещодавно, стало відомо про ще один випадок, коли півтора десятка українців, які хотіли виїхати на заробітки до Польщі, позбулися грошей. У пресслужбі поліції Львівської області повідомили, що людям пообіцяли працевлаштування у Франції:

«Оголошення знайшли на одному з відомих сайтів. Було замовлено автобус із київської фірми. В Житомирі на автовокзалі до автобуса зайшов чоловік, який назвався ім’ям, як зазначено було в оголошенні. Попросив усіх здати по 140 євро нібито на вирішення різних питань, зокрема і з перетином кордону. Потім сказав, що потрібно відійти на декілька хвилин і більше не повернувся. Його телефон був вимкнений. Через дві години люди викликали поліцію».

Мешканка Івано-Франківської області, розповіла, що довірилася знайомій, яка запропонувала їй попрацювати в готелі в Німеччині:

«Я заплатила посереднику 200 євро, він обіцяв, що спочатку нас доставлять до Польщі, а потім перевезуть до Німеччини. У Польщі нас дійсно привезли, поселили в хостел, а потім посередник зник».

Також довірилася посередникам і жителька Полтавщини:

«Нам пообіцяли гарну роботу на фабриці, я повинна була займатися пакуванням. У результаті нас перевезли через кордон і поселили в якомусь бараку, сказали, що всіх оформлять і возитимуть на роботу. Ми прочекали три дні, за нами ніхто так і не прийшов, нікуди нас не оформили. І я втратила 150 євро».

Історія киянки починалася добре, а от закінчилась, не приємно:  

«Подруга повернулася з заробітків та розказала про зарплати за кордоном. Тому рішення прийшло дуже швидко. Вона порекомендувала мені фірму, яка, нібито, мала хорошу репутацію і швидко надавала потрібний пакет документів для виготовлення візи для виїзду на роботу в Чехію. І все ніби йшло добре: і роботу запропонували з гарною оплатою, і договір вислали з печатками та підписами, зі мною працювала ввічлива дівчина-менеджер, підтримували зв’язок через Вайбер».

Ще жінка знала, що фірма, яка запропонувала роботу в Чехії, знаходиться в Києві. І це все, що їй було відомо про роботодавців. Послуги коштували 180 євро. Першу частину, 100 євро, перевела одразу, через термінал на вказаний номер картки. А решту мала сплатити при отриманні повного пакета документів.

«Спочатку документи не приходили, бо якась там затримка в Чехії, потім тому, що пандемія, потім тому, що закриті кордони. А далі на мої дзвінки взагалі перестали відповідати, бо вимагала повернути кошти…»

Іншій заробітчанці довелось отримати неприємностей та поневірянь ще більше:

«Знайшла в Інтернеті оголошення про те, що набирають на круїзний лайнер працівників, обіцяли зарплату 1500 доларів на місяць. Казали, що допоможуть виготовити потрібні документи, серед яких паспорт моряка, різні сертифікати. За послуги потрібно було сплатити 800 євро. Спілкувалася у Вайбері із менеджером, яка була посередницею між фірмою та клієнтами. На питання про гарантії, посередниця відповіла, що і вона не має ніяких гарантій. Як підсумок – ні документів, ні грошей заробітчанка вже не дочекалася.

Не платіть за працевлаштування

Голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник каже, що дуже часто жертвами таких шахраїв стають українці, які намагаються влаштуватися на роботу в Європі через нелегальні компанії. З його слів, щойно закінчиться карантин і українці, найімовірніше, масово поїдуть на роботу до Європи, хвиля шахрайств зросте в рази.

Він наводить приклад: у 2017 і в 2018 роках Польща видала по 1,7 млн. офіційних дозволів на роботу українців у цій країні. Однак через легальні компанії влаштувалися приблизно по 13 тисяч громадян нашої країни. Усі інші в Польщі працевлаштувалися або самостійно, або через нелегальних посередників.

Чому заробітчани не хочуть влаштовуватися на роботу через легальні фірми? Все просто – наприклад, Німеччина з березня відкрила ринок праці для країн, що не є членами ЄС. Щоправда, для того, щоб там влаштуватися, потрібно знання німецької на рівні В1-В2 і відповідна кваліфікація. Проте не всі українці погоджуються на такі умови. Тому і влаштовуються нелегально.

Як захистити себе від шахраїв?

Перше, що слід перевірити при працевлаштуванні – наявність ліцензії у посередника, який допомагає в пошуку роботи за кордоном. Фірма повинна мати офіційний юридичний статус: мати статутні документи, ліцензії і дозволи, тому що згідно чинного законодавства цей вид діяльності підлягає обов’язковому ліцензуванню. Крім ліцензії, фірма-посередник повинна мати свідоцтво про держреєстрацію і договір з іноземною фірмою-роботодавцем.

Слід проаналізувати і перевірити інформацію про компанію, в якій ви збираєтеся працювати. Це може бути, як перевірка з відкритих джерел (ЗМІ, відгуки колишніх співробітників в Інтернеті), так і офіційна інформація про реєстрацію, місцезнаходження та види діяльності компанії (дана інформація може розміщуватися на офіційних сайтах органів влади іноземної держави).

Гроші за послуги сплачуйте тільки на офіційний розрахунковий рахунок, який відкритий в банку. Якщо вам пропонують сплатити на карту або через системи міжнародних платежів, то швидше за все вас хочуть обдурити, і довести факт обману буде практично неможливо.

Варто пам’ятати, що компанії-посередники не можуть брати гроші авансом. Оплата їх послуг повинна здійснюватися виключно після підписання контракту з іноземним роботодавцем. Різні пропозиції дешево влаштуватися за кордоном (наприклад, оформити візу заднім числом, внести неправдиві відомості до реєстраційних документів, внести передоплату за майбутні послуги) повинні бути відразу відкинуті.

Якщо при працевлаштуванні посередники вам дають тільки загальну інформацію про компанію-наймача, не озвучуючи навіть назви, загальними фразами пояснюють сферу її діяльності та майбутні обов’язки працівника, – будьте впевнені, перед вами шахрай.

Майбутній співробітник має право знати повну інформацію про роботодавця, графік роботи, розмір оплати праці, умови проїзду і проживання, порядку медичного та соціального страхування – про всі нюанси працевлаштування. Не можна підписувати документи наосліп, потрібно уважно читати договір, який, до речі, повинен бути українською мовою.

Ні в якому разі не слід віддавати оригінал паспорта потенційним роботодавцям. Копія паспорта потрібна при оформленні документів, оригінал паспорта особисто показується тільки прикордонникам при перетині кордону. Прохання віддати оригінал документів для збереження або формулювання «це обов’язкова умова» повинні насторожити.

Не треба надавати роботодавцю і оригінал диплома про освіту – краще обмежитися копіями документів, якщо це передбачено місцевим законодавством. Це допоможе запобігти протиправному заволодінню документами і незаконному маніпулюванню працівником з боку роботодавця.

До речі, існує національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів — 0800 505 501 527 та сайт 527.org.ua

Усі консультації надаються безкоштовно та конфіденційно. Тут розкажуть про умови договору на працевлаштування за кордоном, щодо отримання віз, нададуть контакти консультативних установ та громадських організацій.

Підготувала Оксана Кириченко.