Округ №151 чекає допомоги від народного депутата
Минулого тижня у соцмережах активно обговорювали пост, оприлюднений на офіційній сторінці Гадяцької районної ради:
«У зв’язку із пандемією коронавірусної інфекції голова Гадяцької райради В. Нікітенко у березні надіслав звернення до підприємств району та народного депутата України по 151-му округу з проханням виділити в рахунок благодійної допомоги для КНП «Гадяцька ЦРЛ» необхідне медичне обладнання та засоби індивідуального захисту для медичних працівників.
На прохання голови районної ради АТ «Укргазвидобування» (Фаворов А.М.) надало благодійну допомогу у сумі 200 тис. грн, на які буде закуплено 2 монітори пацієнта та капнограф для потреб лікарні. Агрофірма «Астарта-Київ» (Іванчик В.П.) закупила засоби індивідуального захисту на 7 тис. грн та дала обіцянку сприяти у придбанні апарату штучної вентиляції легень. ТОВ «Агро-Край» (Колодяжний О.В.) передало Гадяцькій районній лікарні лабораторне обладнання – аналізатор газів крові та електролітів, вартістю 340 тис. грн. ТДВ «Гадяцький елеватор» (Заставський Г.І.) придбало засоби індивідуального захисту на суму 10 тис. грн.
Незрозумілою залишається ситуація з допомогою від народного депутата України по 151-му виборчому округу Максима Березіна. Дивлячись, як допомагає медичним закладам на своєму окрузі народний депутат України Олег Кулініч, була надія, що Максим Березін, за якого проголосувало 47,4% відсотки виборців округу, теж допоможе нам у боротьбі з пандемією. На жаль, наше прохання звелося до листувань. Нашого листа народний депутат направив до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Прем’єр-міністр перенаправив його в Полтавську ОДА, а звідти лист повернувся у КНП «Гадяцька ЦРЛ» для самостійного вирішення проблеми. Зауважимо, що це не поодинокий випадок «спускання на низ» звернень, адресованих Максиму Березіну. Однак чекатимемо від нашого народного депутата не лише порожніх відписок, але й дієвої допомоги у вирішенні проблем району».
У редакції ми також обговорювали цей пост. Не захищаємо депутата, але й позицію голови райради не поділяємо. Посудіть самі. Якщо народний депутат – не мільйонер і не має власних коштів для того, щоб надати благодійну допомогу на прохання жителів округу, то які ж тоді претензії до нього можуть бути? Приклад депутата сусіднього округу О.Кулініча вважаємо невдалим – він аграрій і бізнесмен. Тож не варто порівнювати його статки із доходами М.Березіна, який, судячи із біографії, піднявся по кар’єрних сходинках від слідчого колишньої Державтоінспекції до директора комунального підприємства «Муніципальна варта» у Кременчуці.
Відповідно, якщо особистого статку депутат не має, тоді він може скористатись тільки коштами із так званого «депутатського фонду». Але не пригадуємо, щоб депутати попередніх скликань обдаровували Гадяцький район чимось грандіозним, придбаним за кошти цього фонду. Порахуємо? Нині покійний Тарас Кутовий більше опікувався рідною йому Лохвиччиною. Руслан Богдан запам’ятався тим, що виділив міській раді 233 тис. грн на будівництво хитцівської водомережі та шкільним автобусом, який він урочисто подарував Гадяцькій школі №3 і відразу ж забрав…
Далі ми вирішили розібратися у понятті «депутатський фонд» і як його можна використати.
Щороку із коштів Державного фонду регіонального розвитку забирають більше половини на субвенцію, яку в народі називають «депутатською». Роздають кошти згідно розпорядження Кабміну про субвенцію на соціально-економічний розвиток «окремих територій». Цей Фонд створений для інвестиційних проєктів у регіонах, і до нього має потрапляти не менше 1% бюджету. Але конкретної суми, яка виділена на цей фонд, ніде не вказано.
Як же розподіляються державні субвенції?
Офіційні нормативні документи не дають чіткої відповіді. В одній із постанов зазначається: «Переліки об’єктів та заходів, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, формуються та затверджуються відповідними місцевими держадміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування». Цю інформацію, у відповідь на запити, підтверджує і Кабмін. Також діє постанова «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», якою визначено, що головним розпорядником субвенції є Мінфін, роз’яснюється, на які заходи та об’єкти можуть спрямовуватись субвенції, а також наводяться умови надання таких субвенцій. Проте у документі не згаданий механізм виділення та розподілу коштів.
У Кабміні стверджують, що кількість залучених із держбюджету коштів – це підсумок налагодженої співпраці між мешканцями, органами місцевого самоврядування, органами державної влади та народним депутатом. У той же час, коли розглядається питання про розподіл коштів субвенцій і уряд розглядає пропозиції, перевага, по-перше, надається тим об’єктам, які здаються у поточному році, по-друге, вітається співфінансування проєктів місцевими бюджетами, адже якщо громада виділила кошти для фінансування проєкту, то відповідно вона контролюватиме як розподіл цих грошей, так і якість виконання робіт, і по-третє, дуже важливою є сама якість підготовки проєктів для отримання субвенцій, адже дуже часто вони подаються із застарілою проєктно-кошторисною документацією.
Водночас існує думка, що насправді згаданого вище прозорого механізму виділення «депутатських» субвенцій не існує, а їхнє затвердження, найімовірніше, відбувається шляхом «переговорів та домовленостей»: кошти направляють на абсолютно різні за своєю суттю та проблематикою проєкти. Постанова Кабміну «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету» хоч і встановлює певні спрямування субвенцій, але детальний аналіз об’єктів (заходів) демонструє абсолютну «різноплановість» витрачання державних коштів. Так, навіть в одному й тому ж регіоні чи окрузі кошти могли спрямувати як на великі інфраструктурні об’єкти, капітальні ремонти лікарень, доріг чи шкіл, так і на абсолютно «нелогічні» придбання на зразок м’ясорубки, сценічних костюмів чи будівництва дитячих майданчиків.
Щоб реально оцінити, чи має можливість нардеп Максим Березін використати кошти із «депутатського фонду» на допомогу своєму округу у придбанні необхідних засобів для боротьби з коронавірусом, ми надіслали лист на його офіційну сторінку у Фейсбук.
Відповідь отримали майже відразу. Щодо звернення голови районної ради до нього як депутата і звинувачення в небажанні допомагати виборчому округу, Березін повідомив, що перенаправив звернення Прем‘єр-міністру Д. Шмигалю, але остаточну відповідь поки не отримав (інформація про результати розгляду звернення буде надіслана в установлений законом строк). Щоправда, про конкретну суму «депутатського фонду» на поточний рік і те, як можна використати ці кошти, відповіді ми так і не отримали.
Через кілька днів нардеп вирішив опублікувати офіційне пояснення щодо ситуації що склалася:
«До повноважень народного депутата України не входить закупівля медичного обладнання, медичних масок, рукавичок тощо, тому що народний депутат – не бізнесмен. Головними напрямками діяльності народного депутата України, згідно Закону України «Про статус народного депутата України», є: участь у засіданнях Верховної Ради України; у роботі депутатських фракцій (груп); у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; здійснення законопроєктної роботи; звернення із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку. Народний депутат, обраний в одномандатному виборчому окрузі, підтримує зв’язок із виборцями свого округу.
Водночас виникає питання до представників місцевої влади щодо того, чому за попередні роки у медичних закладах округу не була проведена належна робота щодо забезпечення медичним обладнанням та засобами індивідуального захисту для медиків та населення?
30 березня 2020 року, за даними Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавська область отримала другу партію засобів індивідуального захисту для медиків. Від держави Полтавщина отримала 1120 одноразових комбінезонів, 4 тисячі респіраторів, 4200 медичних масок, 21500 пар рукавичок тощо. Полтавщина отримала спеціальні медичні маски, рукавиці, термометри, захисні костюми, медичне обладнання. Безперечно, що робота в цьому напрямку триває».
Оксана Кириченко
