Схеми «нестеренків» для оборудок із землею

Ця стаття буде актуальною саме для гадячан, але, в деякому контексті, не тільки для гадячан, а й для всієї України.        

Нашу землю, а ми користувались городами «на Вовчій» близько тридцяти років і, до речі, сплачували «за землю» в Біленченківську сільраду, вчора-позавчора «по схемі Нестеренка» було «передано в оренду» його родичу Каламбету. Земля громади, де ми, десятки гадячан, десятиліттями перебирали і розминали руками кожну грудочку і здобрювали своїм потом оті десять соток, за одну сесію, усі 2 гектари, передали в одні руки родичу Нестеренка по дружині.

До 2017 року ми, власники цих городів (підкреслюю, не землі!) «на свинарнику», платили орендну плату в Біленченківську сільраду, потім вона була «передана» Гадячу «для розширення меж міста» і стала «комунальною власністю міста». Керував проплатами Микола Хелемеля – голова ради ветеранів міськради, що «відав пенсійними городами» на Вовчій та біля заводу ЗБВ (ЖБІ). За деякий час Біленченківська сільрада відмовилась приймати плату «у зв’язку з невизначеністю приналежності цих городів». Власники городів оббивали пороги всіх інстанцій: куди можна заплатити за городи, в тому числі і в Гадяцьку міськраду. На даний момент, 25 березня 2020 року, Нестеренко «рішенням сесії міськради» передає її « в оренду» названій особі (родичу), поставивши питання так, що депутати навіть не знають, за яку землю голосують і що та земля близько тридцяти років – це городи гадячан. Мені депутати сказали, що дійсно ці 2 гектари були винесені на голосування для «передачі у власність гадяцькій громаді» , але ніхто не відав і припустити не міг, що там вже тридцять років знаходяться городи гадячан. Отака от схема «по Нестеренку»! І з’ясовується , що громадою «по Нестеренку» є тільки його родич Каламбет, а 20 гадячан не являються громадою.

І я запитую у гадячан: ГРОМАДА – це двадцять чоловік чи ОДИН родич Нестеренка, такий собі 27-річний «новий українець» Каламбет?

Хочу наголосити на одному надважливому моменті. Сьогодні, в переддень розгляду питання «Про продаж сільськогосподарських земель в Україні», глава української держави Володимир Зеленський чітко наголосив на своїй позиції і позиції Уряду і Верховної ради : ОРЕНДА і тим більш ПРОДАЖ української землі надається В ПЕРШУ ЧЕРГУ тим українцям, що десятиліттями трудяться на землі і поливають її своїм потом. То це є риторичне запитання до Нестеренка і його родича Каламбета: хто має першочергове право отримати ту землю в оренду? Чи ті родичі Нестеренка, що одним кивком «ПАПИ» були протягнуті «на сесії», «обвівши кругом пальця» депутатів Гадяцької міськради. Якби гадяцькі депутати знали що та земля – городи громади Гадяча, вони б заплювали обличчя цих «підприємців», я в цьому впевнений, я знаю депутатів Гадяча. НАГОЛОШУЮ для «нєсвідомих»: ГРОМАДА – це десятки громадян, в даному випадку гадячан, які десятиліттями обробляли землю, виділену їм державою, – орендарі цих городів «на Вовчій, біля свинарника», а не ОДИН Каламбет, навіть сьогодні «від Нестеренка»!

Ця інформація зацікавила деякі компетентні органи вищого керівництва держави. Що ж, будемо чекати їхніх висновків. Хочу підкреслити, якщо вважати «по Нестеренку», то сьогодні громадою вважаються не десятки чоловік, а одна людина «каламбетівського типу». То запитую гадячан: чи це правильно? Чи потрібно знести це «осине воровське гніздо» раз і назавжди?

У нас, українців, новий Президент, від Народу (73% довіри) , і саме він підкреслює: «вор повинен сидіти у в’язниці», а не маніпулювати державними грошима, землями, комунальною власністю. Прикладів його «позиції» в цих питаннях вже багато, по всій Україні. Хапуги знімаються з посад і передаються в руки правоохоронних органів.

Із всього вищесказаного виходить, що «комунальна власність Гадяччини» не є приватною власністю пана Нестеренка, який може нею маніпулювати на свій власний розсуд і інтерес, наприклад, передати своєму родичу Каламбету без попередження орендарів. Абсурд, скажете ви. Повторюю, земля «по Зеленському, по новій владі» повинна бути запропонована в оренду чи то на продаж, у першу чергу, громадянам, що десятиліттями обробляли її, дбали про неї. Сьогодні, сплюндрувавши всі «посили від Зеленського», деякі чиновники на місцях продовжують політику ворюги Порошенка – красти для своїх наближених, красти для себе, оформлюючи вкрадене на своїх родичів.

Чому ж не капітал – два гектари чорноземів, политих потом українців три десятиліття. Сьогодні «пробити» оренду для Каламбета, щоб завтра ПРИВАТИЗУВАТИ для Нестеренка, і далі, по накатаній схемі – будувати котеджі на продаж!

Гадячани, ви не згодні з правдою, відкритою перед вами у такому, на перший погляд, пересічному випадку? Підгрібання «під себе» шахрайськими методами святої української землі!

Громадо Гадяча, це не може бути один нувориш Каламбет, навіть якщо він «від ПАПИ».

Тихенько «протягнули» через сесію, не надавши достовірної інформації депутатам, тихенько зорали, використовуючи фактор трагедії для України – розповсюдження коронавірусу , а в зв’язку з цим карантином, щоб громада не змогла пробитись до міськради і отримати відповіді на запитанням. Головний «землевпорядник» Володимир Петрович Бакута «впорядковує», здається, виключно для когось, а не для громади міста Гадяч. На все відповідь «впорядковувача» : «Нестеренко в відпустці, нічого не знаю, це «рішення сесії». Бакута, відкинь свої високовельможні амбіції, недовго вже залишилось. Чи будете ви отримувати свої грандіозні зарплати після такого «випадку», буде вирішувати Президент Зеленський, що значить – Народ України!

Саме використовуючи горе народу – розповсюдження коронавірусу і в зв’язку з цим введення надзвичайної ситуації, що не уможливлює «доступу до міськрад» – різні високопосадові покидьки сьогодні займаються «віджимом» землі в українців. Масові протести заборонені – карантин! Але життя не зупинилось, вертикаль влади діє і контролює все в онлайн режимі, РЕАЛЬНО!

Два гектари чорнозему – це двадцять ділянок по десять соток для двадцяти членів громади відходять, за одним порухом нестеренківщини, ОДНОМУ Каламбету, котрий сьогодні став уособленням «громади міста Гадяч». Лиш тому, що він є родичем навіть не самого Нестеренка, а його дружини.

Сьогодні ще навіть не прийнятий і не підписаний Президентом України «Закон про землю», а вже всілякі махінатори, користуючись покровительством, інколи «не святих», владців, кинулись, як ворони, на українську землю і різними шахрайськими діями та неправдами «віджимають» її у пересічних українців, забирають останню надію на виживання. Чи справедливо це?

Нас, орендарів на «Вовчій», дорікнули, мовляв, не платили за оренду? Платили до останнього, доки було куди платити! Але при чому тут каламбети? Земля буде належати народу, а не різним шахраям, що будуть намагатися її скупити оптом, за безцінь, використовуючи своє службове становище, через підставних «каламбетів».

Дорікну нашим депутатам. Ви – обранці народу, гадячан, тому прохання від цих гадячан: детально аналізуйте інформацію по «земельних питаннях», добивайтесь ясності: КОМУ і ЧОМУ, щоб вас не мали можливості «підставити», не надавши вичерпної і достовірної інформації. Намагайтесь не допускати таких прикрих помилок.

Я чому хочу закцентувати вашу увагу сьогодні на цьому? Бо такі питання, земельні, стають сьогодні найактуальнішими не тільки для гадячан, а для всієї України. Питання «віджиму» «городів» (це тільки початок, це проба на міцність українського народу – «чи пройде, чи промовчать»), земель сільгосппризначення в меркантильних інтересах деяких скоробагатьків (яких в Україні, з часів ворюги і бандита Порошенка, залишилось багато) ринуть горою, сніжним комом. І допомогти розібратися в цьому Президентові України Зеленському можете тільки ви – громадяни України. Влада – це ви, громадяни України, а не «рішали» і їх підставні особи. Влада у народу, і це сьогодні озвучує Президент.

P.S. Для довідки гадячанам: погрози від Каламбета розпочалися через 30 хвилин після зустрічі (за його ініціативою) «господаря» з «бидлом». Але то дитина, взрощена на вседозволеності, їй «простітєльно». Слова Каламбета: «Я написав заяву, і мені дали…» Дали два гектари жирного українського чорнозему, в центрі Гадяча, біля його вулиці.

Я Володимир Гулевський – син батьків, що тридцять років перебирали ту землю, кожен комочок своїми опухлими пальцями, а сьогодні в них одна надія на виживання (ЯК І У ВСІХ УКРАЇНЦІВ) – це город. Батько ледве пересувається і третю ніч не спить – у нього намагаються вкрасти його життя. Депутат 6 скликань Гадяцької райради, діти війни (він і мати), Орден Трудового Червоного Прапора, інвалід першої групи, колишній (25 років) директор «Сільгосптехніки».

Шановний Олександре Валентиновичу Товстий! Я віддаю Вам статтю, на будь-яке Ваше рецензування. Я знаю, що пишу гостро, але завжди Правду.

З повагою, і говорю це щиро,

Володимир Гулевський