Чому військова прокуратура займається хабарниками?

чи цю
Поділитися новиною

чи цюУ 2014-му була відновлена діяльність військової прокуратури, основне призначення якої полягало в посиленні обороноздатності держави шляхом впливу на військову дисципліну і правопорядок у військах. Керівництво країни оперативно створило законодавчу базу для відтворення роботи військової прокуратури, від якої громадськість очікувала, що вона стане надійною опорою в наведенні правопорядку та міцної дисципліни у військових формуваннях.

Відтоді минуло 5 років. І, як свідчать публікації в ЗМІ, громадськість все частіше і частіше обурюється тим, що військова прокуратура займається зовсім не тим, чим потрібно – затримує журналістів та блогерів, які критикують українських силовиків, ловить цивільних хабарників і не проводячи всебічне, якісне і об’єктивне розслідування «піариться» на сумнівних справах.

Не оминули скандали, пов’язані із військовою прокуратурою і Полтавщину. До речі,усі вони сталися один за одним, у липні.

Наприклад, 13 липня Військова прокуратура Полтавського гарнізону Центрального регіону України затримала у службовому кабінеті начальника Подільського відділу державної виконавчої служби Полтави ГТУЮ в області під час одержання хабара.

Подільський у Полтаві відділ ГТУЮ у Полтавській області очолює Сергій Ткаченко.

Оперативники спецслужби під процесуальним керівництвом військової прокуратури задокументували факт вимагання посадовцем грошей від мешканця регіону. За хабар зловмисник обіцяв йому посприяти у закритті виконавчого провадження боржника, в якому він фігурує, та знятті арештів з його нерухомості. Правоохоронці затримали хабарника «на гарячому» після передачі грошей. Посадовцю оголосили про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України та обрали запобіжний захід тримання під вартою.

30 липня під час одержання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди співробітники військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України, Теруправління ДБР, розташованого у місті Києві, та Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Нацполіції затримали «на гарячому» посадовця Держекоінспекції Центрального регіону, який вимагав та отримав 100 тис. грн хабара.

Службовець вимагав «винагороду» за позитивний висновок екологічної перевірки на приватному підприємстві. Встановлено, що чиновник Держекоінспеції в червні 2019 року висунув незаконну вимогу представникам одного з цегельних заводів Полтавщини. За 100 тисяч гривень хабара він обіцяв позитивне рішення за результатами перевірок на підприємстві та подальшу безперешкодну господарську діяльність товариства.

30 липня 2019 року здирника викрито «на гарячому» в рамках контролю за вчиненням злочину. Предмет злочину – 100 тисяч гривень хабара – вилучені правоохоронцями.

Наразі проводяться першочергові слідчі та процесуальні дії. Зловмиснику готується повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Фігуранту загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

 

Але найбільш резонансний випадок стався 23 серпня. Військова прокуратура Полтавського гарнізону вкрила на хабарі голову Опішнянської ОТГ Миколу Різника. Його викрили під час отримання 12 тисяч гривень хабара від місцевого підприємця. Кажуть, що селищний голова «отримав винагороду» від приватного підприємця за укладення договору про добровільне відшкодування збитків за фактичне користування земельною ділянкою, виділеною під розміщення шиномонтажу.

У той же час заступник селищного голови, його підлеглі та актив села стали горою за свого керівника. Стверджували, що справа хабарництва голови ОТГ — це провокація і щодо її організаторів буде відкрите кримінальне провадження. А пакунок із грошима занесли у кабінет і покинули за кілька хвилин до затримання. Відразу після цього ж увірвались правоохоронці і сказали, що проводяться слідчі дії. Селищний голова твердо впевнений у своїй невинуватості – каже, що грошей у руки не брав, а усю справу називає спробою усунути його із посади.

Наразі проводяться першочергові слідчі дії. Затриманій службовій особі, яка займає відповідальне становище, повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, який карається в’язничним терміном від 5 до 10 років. Військова прокуратура просила на два місяці взяти Миколу Різника під варту із правом внесення 1,35 млн. грн. застави. Суд це клопотання не задовольнив. Натомість визначив для нього домашній арешт — з 20:00 до 6:00. У денну пору посадовець може вільно пересуватися. Окрім цього, суд тимчасово відсторонив голову громади від виконання посадових обов’язків і наклав арешт на рухоме і нерухоме майно.

Проте, громада Опішні не полишає зусиль і продовжує боротися за свого очільника. Днями на сайті президента опублікували звернення із проханням розібратися із спланованою провокацією:

«Всі, хто хоч трохи знають Миколу, розуміють, що коїться, адже він безкомпромісна людина в питаннях громадськості і не буде домовлятися та брати «відкати».

Вперше за багато років головою стала людина, яка бачить не матеріальну вигоду у своїй посаді, а людина, яка самовіддано і з любов’ю старається для людей і для того, щоб підняти з колін Опішню».

Чому ж замість того, щоб займатися військовими злочинами, в прокуратурі займаються хабарниками?

Військові прокурори Полтавського гарнізону пояснюють, що до правоохоронних органів надходить заява про вчинення кримінального правопорушення, належним чином зареєструється в управлінні захисту економіки Полтавської області і, іноді, спрямовується до них.

Кажуть, що їм більше довіряють і потерпілі, які звертаються саме до них, а не до територіальних прокуратур чи оперативних підрозділів, що супроводжують розслідування. До того ж, вихваляються підвищеною секретністю і відсутністю «витоку» оперативної інформації.

Та громадськість чомусь так не вважає. Люди, коли чують «військова прокуратура», вважають, що військові прокурори не повинні займатися «цивільними» справами, зокрема, найчастіше бере участь у обвинуваченні цивільних чиновників у корупції. Громадськість впевнена, що повноваження військової прокуратури відносяться лише до того, що відбувається у військових структурах і СБУ.

Ми розібрались у цьому питанні і виявилось, що військовій прокуратурі дозволено займатись і цивільними справами також – наказ Генпрокурора «Про особливості діяльності військових прокуратур», виданий 29.08.2014-го року, дозволив їм це робити. В одному із пунктів якого сказано:

«При здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів діяльність військових прокурорів передусім спрямовувати на: запобігання і протидію корупції та організованій злочинності».

Можливо, малось на увазі у військових формуваннях, але військова прокуратура активно включилася у співпрацю з Управлінням захисту економіки Нацполіції. Відтоді військові прокурори активно працюють над виявленням та притягненням до відповідальності тих, хто намагається незаконно збагачуватись, користуючись службовим становищем в особистих цілях. Водночас сумнівні справи, скандали та претензії до компетентності військової прокуратури аж ніяк не покращують їхньої репутації. Хіба що навпаки.

«Базар Медіа в Україні»

Фото використане як ілюстрація, взято із відкритих джерел.

LIVE OFFLINE
track image
Loading...