Сьогодні світлий, або “поливаний” понеділок

Другий день Великодніх свят – Світлий понеділок. В цей день продовжується возвеличення подвигу Христа, що переміг смерть і пекло. Після Божественної Літургії духівництво разом з вірянами проходять навколо храму. Процесія заходить в усі чотири кути і сповіщає Євангеліє на чотири сторони світу, лунають святкові дзвони.

Християнські обряди в Україні тісно переплелися з народними звичаями, що корінням сягають глибини віків, часів, коли слов’яни обожествляли сили природи. Інші назви Світлого понеділка – Поливаний, Обливаний, Волочильний – походять від ритуалів зустрічі весни, пробудження природи. Найбільш поширеною традиція обливати дівчат водою є в західних регіонах країни.

За словами місцевих мешканців, в селах ввечері молодь збиралася коло церкви і молоді парубки обливали водою дівчат, щоб продемонструвати свою симпатію. Дівчина, зі свого боку, повинна була подарувати крашанку. Проявлення такої уваги до дівчини часто говорить про майбутнє весілля, тому старше покоління поблажливо ставиться до молодіжних розваг.

Назва Волочильний понеділок пов’язана з традицією ходити в гості до родичів, односельців, пригощати один одного великодніми смаколиками, освяченими у церкві напередодні. “Христос воскрес!” – вітаються люди в цей день і обмінюються писанками. Діти відвідують своїх хрещених батьків, дідусів і бабусь, несуть їм калачі та крашанки. Ті, в свою чергу, пригощають малих печивом, цукерками, домашніми ковбасами.

Ще одним проявом святкового настрою стали гаївки у супроводі дівочих хороводів. Ці обрядові пісні присвячені весні та початку робіт у полі, називають ще веснянками, риндзівками, гагілками, ягілками. На фоні відродження національної культури, інтересу до історичних звичаїв предків народні гуляння у Світлий понеділок проводять у етнографічних музеях під відкритим небом. Яскравим прикладом є торжества у Шевченківському гаю у Львові, де в цей день збирається безліч туристів і місцевих мешканців.

За матеріалами “Ближче до Бога”