Хроніки пікіруючого райвідділу або Інтерв’ю в кайданках

мєнти
Поділитися новиною

мєнтиПодії, описані в наступній історії, відбувались не в Гадячі. Мова піде про робочі моменти екс-начальника Гадяцького відділу поліції Сергія Джулая, а також його колеги Артема Кишляна (прийшов на службу до Гадяцького ВП одночасно із С. Джулаєм і разом із ним перейшов у Кобеляцький ВП). Нас неабияк зацікавила ця історія, адже під час служби у Гадяцькому ВП вищезгадані особи фігурували у не менш гучному скандалі – у серпні минулого року гадячанин Є. Лисенко скаржився на те, що ці ж правоохоронці, будучи у стані алкогольного сп’яніння, його побили (читати за посиланням). Проте, довести свою правоту постраждалий не зміг. А невдовзі правоохоронцям «змінили» місце служби.

Тепер же згадується прислів’я «Диму без вогню не буває». М:ісце служби нове, а «справи» ті ж, що й раніше.

 

Подія, що відбулася в ніч із 4 на 5 квітня в Кобеляках на території автозаправного комплексу «WOG», зайвий раз підтвердила неефективність так званої «поліцейської реформи». І наразі є більше підстав говорити про тотальну деградацію професійного рівня правоохоронців. Хоча все мало відбутися навпаки, пише видання ЕХО

Один із колишніх працівників колишньої міліції, до якого доводиться звертатися для того, щоб почути думку експерта, любить говорити:

– Коли я йду поряд із будівлею Кобеляцького райвідділу поліції, то обов’язково переходжу на інший бік вулиці. Так безпечніше.

Автор статті Ігор Філоненко (тижневик «ЕХО») протягом тривалого проміжку часу ставився до слів старого «мента» із поблажливістю. Мовляв, бурчить ветеран за звичкою людей похилого віку, стверджуючи, що раніше і сонечко було яскравішим, і дерева зеленішими. Але факти, якими є події, пов’язані з «бурхливою» діяльністю нинішнього Кобеляцького райвідділу поліції, примушують задуматися над тим, що ветеран таки має рацію. І сучасні «понти», які змінили старих «ментів», уже несуть реальну загрозу суспільству. У багатьох випадках їх дії, поведінка, навіть зовнішність абсолютно нічим не відрізняються від тих, із ким поліцейські, згідно із задумом, мають боротися. Тобто від представників кримінального світу. У них однаково «колючі» недобрі погляди, вони однаково бриють голови, слухають однакову музику, однаково «доять» бізнесменів і «розводять лохів», однаково ділять території і сфери впливу та влаштовують «розбірки» між собою.

Того вечора в приміському кафе «Філін» бухали «понти». У реформованій поліції так прийнято. Це раніше, за розповідями «ментів», вони розпивали спиртні напої, ховаючись від поглядів сторонніх спостерігачів у лісах чи посадках. Адже вважалося, що «люди у формі» не повинні демонструвати громадськості вияв своїх слабкостей і шкідливих звичок. Зараз успішно пройшла реформа, і нинішні «понти» бухають привселюдно. І чим дорожче та престижніше кафе, тим їх там більше. Уже нікого з них не хвилює, що у громади можуть виникнути запитання не лише до поведінки п’яних правоохоронців, а й до того, звідки вони беруть гроші для дорогих застіль.

Приводом для застілля у «Філіні», вочевидь, стало відкриття відремонтованого сервісного центру МВС. Що й казати, подія грандіозна. На гулянку були запрошені й начальники Кобеляцького райвідділу та Новосанжарського відділення поліції Сергій Джулай та Андрій Полонський. Яким вони боком причетні до роботи, тим більше ремонту, сервісного центру, сказати важко. Можливо, таким чином громадськості демонстрували корпоративну солідарність. Мовляв, дивіться, ми разом, ми сила, ми одна банда чи то пак угрупування. Синонімічний ряд можна продовжити. Але вираз «ми один колектив» вживати якось не доводиться. Особливо зважаючи на подію, що відбулася після застілля.

Начальник Новосанжарського відділення поліції Андрій Полонський по завершенню гулянки почав буянити. Алкоголь у великій кількості, як відомо, не сприяє проявам геніальності чи шляхетних вчинків. За однією версією, у Полонського виник конфлікт із співробітником Кобеляцького відділу поліції Артемом Кишляном. За іншою – поліцейський банально почав хамити обслуговуючому персоналу кафе. Працівниця кухні повідомила про подію на номер «102». На місце виїхав черговий наряд Кобеляцького райвідділу поліції. Після цього Полонський, уже в якості пасажира, сів у свій автомобіль. За кермом перебував діючий працівник Кобеляцького райвідділу поліції, який зголосився його відвезти.

Наступною і кінцевою зупинкою стала заправка «WOG». Туди ж приїхали заступник начальника Кобеляцького райвідділу поліції Юрій Стеценко на власному автомобілі та начальник поліції Сергій Джулай у якості пасажира.

Почалася розмова між кобеляцькими поліцейськими та Андрієм Полонським. Досить довго вона тривала у межах пристойності. Потім хтось кілька разів смикнув Полонського за рукав сорочки. Той почав «заводитись». Перейшли на крик та взаємні образи. У один із моментів Джулай скомандував: «Пакуйте його». До Полонського застосували силу, звалили його на асфальт і одягли на руки кайданки. На землі чоловік пролежав добру годину. Потім його спробували посадити в службовий автомобіль. Але це виявилося зовсім непросто. Фізично сильний Полонський не давав цього зробити. Більше того, він примудрився висадити скло в службовій «сімці».

Уся ця, з дозволу сказати, спецоперація тривала півтори години. Кілька разів у ході неї Полонський кричав: «Джулай ніяк не наїсться». Швидше за все, він мав на увазі не закуски в кафе «Філін». Потім на місце події прибула знімальна група «ЕХО». Тільки-но ми розпочали відеозйомку, як Сергій Джулай та Юрій Стеценко покинули місце події.

Полонський побачив журналістів. Бачили нас й інші поліцейські. Один із них спробував заборонити вести відеозйомку, щось сказавши про якісь слідчі дії. Урешті-решт, чи то Полонський вирвався, чи його відпустили, але він сам підійшов до знімальної групи і фактично дав інтерв’ю, заявивши, що співробітники поліції вчинили протиправні дії, застосувавши до нього спецзасіб, яким є кайданки, без належних на те підстав.

Це тривало ще близько години. За цей час на заправку приїжджала викликана незрозуміло ким «швидка допомога». Від медичних послуг Полонський відмовився. Поліцейські зняли з нього кайданки. На завершення дійства прибув адвокат Олександр Похил.

Ми, у свою чергу, після приїзду фахового юриста, угамування пристрастей і отримання коментаря поїхали до Кобеляцького райвідділу поліції для того, щоб дізнатися, чи зареєстрована ця подія. Дещо розгублений черговий повідомив, що зареєстрована. На запитання щодо можливості побачити і отримати коментар від начальника райвідділу він сказав, що Сергій Джулай відпочиває вдома. Хоча ми звернули увагу на той факт, що вікна кабінету начальника поліції світилися, а біля будівлі був припаркований джип Юрія Стеценка, на якому поїхав Джулай.

А вже через день співробітникам Новосанжарського відділення поліції представили нового начальника. Причин звільнення Андрія Полонського не озвучували. Сергій Джулай на прес-конференції у райвідділі повідомив про зареєстрований випадок появи поліцейського у нетверезому стані в громадському місці. У свою чергу, речник Головного Управління Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв розповів, що за цим фактом розпочате службове розслідування. На цьому з фактажу все.

Цілком можливо, що працівники поліції, які будуть перевіряти обставини скандального інциденту, спробують обмежитися виключно констатацією факту появи Андрія Полонського в нетверезому стані в громадському місці. А самого Полонського, відсторонивши від виконання обов’язків начальника поліції, відправлять «на заслання» із можливістю подальшого продовження кар’єри правоохоронця. Мовляв, відреагували, покарали, нам соромно.

Але цього замало. У такому разі Полонський виглядає банальним цапом-відбувайлом, якого й покарали виключно за те, що, вибачте за вираз, «ляпав язиком» перед журналістами. Адже набагато більше запитань виникає до інших учасників інциденту, співробітників, тим паче – керівників Кобеляцького райвідділу поліції.

У нас вже зараз, на момент, коли ми ще не завершили власне розслідування, набралося зо два десятки запитань лише до керівництва і працівників Кобеляцького райвідділу внутрішніх справ. І це лише щодо інциденту на автозаправній станції. Їх, запитання, можна було б озвучити. Але в такому разі до закінчення службового розслідування питання «зависнуть у повітрі». А тим часом поліцейські будуть готувати відповіді.

Якщо ж рахувати питання, пов’язані з іншими скандальними епізодами в роботі сучасного райвідділу поліції, то лік перейде на десятки. Адже «розбірки» на «WOG», а саме так виглядало те досить огидне дійство, є лише частиною «славної» історії теперішніх «понтів».

Давайте згадаємо разом. І навіть не будемо брати до уваги інформацію про побори з підприємців, якими нібито займаються кобеляцькі копи. Уже двоє людей, із яких «робін гуди» «просили» грошей, зізналися в цьому журналістам. Щоправда вони до цього часу не набралися сміливості розповісти це «на камеру». Будемо сподіватися, що зважаться.

Починаємо рахувати інші епізоди.

4 лютого 2019 року. Суддя у відставці Володимир Зацеркляний розповідає про те, як патрульні поліцейські вимагають у нього хабара. Саме правопорушення, за словами Зацеркляного, відбулося 22 грудня 2018 року. Призначена службова перевірка. Один поліцейський сам звільнився з лав Нацполіції.

14 березня 2019 року. Двох оперуповноважених кримінальної поліції затримують за підозрою в отриманні хабара в сумі 10 тисяч гривень. Їм оголошено підозру за ознаками статті 368 Кримінального Кодексу України.

До речі, старі «менти» у відставці в один голос говорять, що, з точки зору закону, ця справа виглядає дуже підозріло. Адже «операм» у таких випадках хабарів не дають. Вони вже нічого не вирішують. Платять або слідчому, або судді.

Йдемо далі. Напевно, жителі району вже встигли помітити, що із вулиць Кобеляк зник розкішний поліцейський «Мітсубіші Аутлендер». Нам повідомили, що дорогий автомобіль банально «уграли», не слідкуючи за оливою в автоматичній КПП. Хто буде ремонтувати? Знову Кишлян поїде до фермерів?

Нарешті, 5 квітня. Спецоперація, що схожа на бандитські розбірки.

І, швидше за все, список буде продовжений. Вам теж здається, що в райвідділі, як і у всій поліції, відбувається щось ненормальне? Чи це для реформованої поліції стало нормою?

А я згадую далекий 2006 рік. Мітинги на підтримку працівників Кобеляцького райвідділу міліції, які організовував і проводив, аби їх захистити від можливого свавілля чиновників.

Зараз я вже подібні мітинги організовувати не буду. Краще, проходячи повз будівлю райвідділу, перейду на інший бік вулиці.

P.S. Це ще не закінчення. Питання поліцейським будуть задані, а відповіді – оприлюднені.

Ігор Філоненко, exo.in.ua

Фото використане як ілюстрація.

LIVE OFFLINE
track image
Loading...