Як гадячани до прокурора ходили – продовження
Поштовхом до продовження мною теми «реформи» у прокуратурі була замітка у тижневику від 7.09.2017 року. Так склалося, що я була однією з дійових осіб того «дійства», адже прийомом його назвати неможливо. Але спочатку внесу деяке уточнення, а саме: із повною гарантією і відповідальність заявляю, що прокурор області М. Кармазін 5.05.2017 року у відділ місцевої поліції не з’являвся. Адже в той час я якраз там і знаходилась, мала розмову з одним із керівників поліції. після того пішла на особистий прийом до прокурора. У міській прокуратурі мені надали інформацію, аналогічну попередній про те, що прокурор вже поїхав, прийнявши чи двох, чи трьох осіб, так як більше на прийом ніхто не з’явився. Висловивши своє невдоволення і вийшовши з приміщення, зустріла знайомого, хвилин 10 з ним поспілкувалася і знову повернулася до приміщення. І знову отримала інформацію, про те, що прокурор буде о 13 годині. Близько 13.00 забіг обласний прокурор. Я попросила у нього дозволу тезисно пояснити тему мого звернення, але бесіда з Кармазіним не відбулася, так як він не дав мені змоги це зробити. А тема мого звернення полягала у законності виділення земельних ділянок (паїв), в чому я вбачала ознаки кримінальних дій. М. Кармазін зразу ж запропонував мені залишити заяву на яку я отримаю відповідь. Не погодившись із таким регламентом прийому, я запитала у нього, чому він взагалі сюди приїхав? Не дав мені слова сказати, зовсім не сприймав моїх пояснень. За життя доводилося спілкуватися з людьми різного посадового рівня, але такий прийом я зустріла вперше. Це що, наслідки реформи прокуратури? Чи як пояснюється така поведінка? М. Кармазін кілька хвилин розповідав мені про свою зайнятість і що йому жаль, що я його не зрозуміла. Швидко попрощався і вибіг з приміщення. На цьому «особистий прийом» закінчився. Для мене не являється першочерговим, хоча і не є другорядним, звідки повернувся прокурор – з півдороги, з ресторану чи ще звідкись. У той момент мені було прикро, що у нашій країні таке може відбуватися в даний час. І доки це триватиме? Коли ж розпочнеться реальна реформа? Але ж хочу зазначити, що у місцевій прокуратурі С. Бабій та інші працівники у будь-який день і час уважно вислуховують кожного, хто до них звертається.
На закінчення хочу подякувати, колективу тижневика «БМ» за надрукований матеріал та закликати своїх співгромадян до небайдужості, до сміливого висловлювання своєї громадянської позиції. І тоді гасло: «Разом змінимо країну на краще», яке так полюбляють використовувати наші політики, поступово набиратиме реального змісту.
Валентина Сураєва, м. Гадяч
