Історії простих людей
Світить не усім
«Останнім часом часто пишуть і звітують, що по місту освітлення замінюють. Тільки й читаємо, що «виконані роботи по заміні світильників на енергозберігаючі на вулицях Полтавська, Лохвицька, пл. Соборна, пл. Миру, гадяцька гора…» Та тільки ми чомусь цього ремонту не бачимо!
От нещодавно довелося мені їхати містом о другій годині ночі – треба було дітей у табір відвезти. То по центральній Полтавській світла не було взагалі. Що вже тоді казати про невеличкі провулки.
Доїхав до Зінькова і був шокований – ситуація протилежна нашій. Місто сяє, як Різдвяна ялинка…»
Як гадячани «допомагають» місту стати кращим
«Так гарно і зручно стає у Гадячі, аж око радіє! І дороги кладуть нові, і тротуари. Тепер майже скрізь можна навіть вночі пройти і не боятись, що ноги повикручуєш!
Але самі ж городяни ведуть себе безсовісно! Йду днями ввечері додому на Сарський. Там якраз біля 5-поверхівки кладуть новеньку плиточку. Працівники вдень доріжку прокладали, а пісок на ніч залишили. Дивлюся, два чолов’яги крутяться біля тієї купи із піском. Підійшла ближче, а вони пісок у мішки вантажать і потихеньку носять.
Хіба ж так місто кращим стане, якщо ми вже самі у себе крадемо?»
«Празднік удался!»
«Це я вам точно можу сказати! І як ви думаєте у кого? У поліцейських наших! Минулої п’ятниці вони святкували День національної поліції. Удень усі дивились, як вони по-модньому шикувались перед райотдєлом. Потім ще концерт для них у «Дружбі» був.
Ну, а ввечері традиційно – кафе!
Так от, сиділи вони не повним составом, а компанією чоловік із 10-ти. Чесно скажу, вели себе зухвало, щоб не сказать гіршим словом. Голосно розмовляли між собою, у жалобну книжку написали, що картошка-фрі недобра (насправді вони її іншим словом називали, але таке при дітях казать не можна), а обслуговування жахливе.
Отак от. А ще кажуть, що відношення до людей стало кращим. Можна ж було якось по-тихому рішить цей вопрос…»
Секс на пляжі
«Ви подумаєте, що то коктейль? Так ні ж! Таке видовище можна було спостерігати минулого тижня на одному із місцевих пляжів. Молода пара (дівчина приблизно років 14, хлопцеві на кілька років більше), не соромлячись інших відпочивальників, розважались як хотіли.
Відходити подалі від людей вони себе не утруднили, а просто за кілька метрів від відпочиваючих накрилися покривалом та й усе. Попередньо за їхніми палкими поцілунками на березі спостерігали усі, навіть малеча.
Сказать, що люди були в шоці – це не сказати нічого. Навіть особи уже досить поважного віку червоніли і з соромом відвертали обличчя. Проте зробити зауваження парі так ніхто і не наважився…»
«БМ»
